Вип. 56

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/4538

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Аналіз методів геодезичного моніторингу деформацій інженерних споруд та зсувних процесів ґрунтових масивів
(КНУБА, 2020) Яковенко, М. С.; Нестеренко, О. В.
Проаналізовано два основні напрямки: моніторинг деформацій інженерних споруд та ґрунтових масивів. Описано традиційні методи моніторингу деформацій інженерних споруд та ґрунтових масивів. Представлено метод моніторингу зсувних процесів – інклінометрія. Створено порівняльну таблицю методів за основними критеріями таким як: спосіб, пристрої, об‘єкт моніторингу, деформації, точність, можливість отримання результатів дистанційно в режимі реального часу, форма подачі результатів геодезичного моніторингу поділяється на числову та графічну. Проведено аналіз переваг та недоліків, можливих поєднання методів з метою підвищення інформативності, точності і універсальності.
Архітектура українського бароко: акварелі, малюнки, креслення Дмитра Яблонського
(КНУБА, 2020) Яблонська, Г. Д.
Здійснено огляд науково-художнього видання «Архітектура українського бароко: акварелі, малюнки, креслення Дмитра Яблонського», що вийшло з друку в 2019 році, яке присвячене науково-художній діяльності 50-х років ХХ ст. архітектора Д. Н. Яблонського. Надано опис досягнень його діяльності, а саме, обстеження, фіксація та аналіз споруд XVII – XVIII ст. Лівобережної України та Придніпров‘я. Простежено вплив цих матеріалів на науково-дослідницьку роботу інших вчених та на відновлювальнареставраційні роботи пам‘яток доби Українського бароко. Наведена історія репресованого альбому «Порталы в украинской архитектуре», 1955 року видання.
Безбар'єрне проектування як елемент екологічного підходу до формування архітектурного середовища
(КНУБА, 2020) Зінов'єва, О. С.
У статті розглядається взаємозв'язок концепції інклюзивного дизайну, зокрема формування міського середовища шляхом побудови безбар'єрних маршрутів та ареалів, з принципами сталого розвитку та формуванням сталої громади в архітектурному середовищі.
Влияние зависимости от социальных сетей на отношение к публичным пространствам города
(КНУБА, 2020) Головатюк, А. К.
Рассматривается связь между возникновением зависимостей от социальных сетей и публичными пространствами городов. Показано причинноследственный процесс формирования элементов современного публичного пространства и развития социальных сетей. Дано определение и охарактеризованы инстаграмные публичные пространства. Описаны объекты и типы публичных пространств, что появлялись под влиянием роста объемов информации, которая передавалась через социальные сети. Показаны современные элементы публичного пространства и мотив их появления в связи с изменениями в культуре социума и изменениями в восприятии мира. Описана связь между виртуальным пространством видеоигр и реальным публичным пространством. Каждое определение дополнено примерами из мирового опыта в публичных пространствах таких городов, как Венеция, Хускар, Женева, Хельсинки.
Вплив екранів на утворення фізичного поля при заданих джерелах енергії
(КНУБА, 2020) Мостовенко, О. В.
У даному дослідженні розглянуто вплив різноманітних екранів на утворення фізичного поля при заданих точкових джерелах енергії. Екрани представлено у вигляді прямокутників, які частіше за всі інші форми зустрічаються у практиці. Джерела, що випромінюють енергію, можуть бути також різноманітних форм (лінійні, у вигляді площин тощо), але в даному дослідженні розглянуто тільки точкові джерела енергії. Енергія, що випромінюється джерелом, зустрічаючи екран на своєму шляху, поділяється на три складові: відбита енергія, поглинута енергія і енергія, що проникла крізь екран. Наведено таблицю розподілу всієї енергії, що сприймається кожною точкою екрана при умові, що вся сприйнята екраном енергія дорівнює одиниці. Наведено приклад, який наочно демонструє вплив плоского екрана прямокутної форми на утворення фізичного поля від трьох джерел енергії, що знаходяться по обидві сторони від заданого екрана.
ВІМ-кадри від користувачів до експертів
(КНУБА, 2020) Левченко, О. В.; Михайленко, А. В.
Викладені основні цілі та задачі підготовки BIM-фахівців (директор, менеджер, майстер, координатор, моделлер). Матеріал містить круг повноважень BIM-управлінців, передумови та концепцію програми навчального курсу з підготовки архітектурних кадрів.
Ландшафтне планування – важлива складова просторового планування сільських територіальних громад туристично-рекреаційного спрямування
(КНУБА, 2020) Чижевська, Л. О.
Розглянуто питання ландшафтного планування та його основних складових, зокрема, культурних ландшафтів, природних компонентів, матеріальних об’єктів та елементів антропогенного походження. Наведена методика оцінювання привабливості ландшафтів для туристично-рекреаційної діяльності з встановлення рекреаційної ємності територій, допустимого рекреаційного навантаження та рекреаційної дигресії. Для встановлення розмірів території рекреаційного ландшафту запропоновано формулу, де для окремих територій надано понижаючи коефіцієнти. За результатами проведених досліджень та узагальнень пропонується виокремити території з високим, середнім та низьким значенням потенціалу для туристично-рекреаційної діяльності. Запропонована формула визначення рекреаційної ємності сільських територій. Проведена оцінка потенціалу ландшафтів об’єднаної територіальної громади для цілей рекреації та туризму дозволяє отримати загальну величину території відповідного функціонального призначення. Ключовий містоуворюючий показник – максимально допустима чисельність відпочиваючих і туристів визначається для встановлених територій із застосуванням показників. Що надаються чинними будівельними нормами. Отриманий результат служить для порівняння з наявною рекреаційною та туристичною інфраструктурою та використовується для визначення потреби в стаціонарних об’єктах відповідного функціонального призначення, а також для визначення конкретних територій і майданчиків для їх містобудівного освоєння з метою реалізації положень Стратегії соціально-економічного розвитку територіальної громади. Приводяться конкретні результати ландшафтного планування, які дозволили суттєво скорегувати ключові соціально-економічні показники розвитку Сатанівської громади Хмельницької області та Коблівської ОТГ Херсонської області у порівнянні з вихідними прогнозами.
Метрополії Лодзі та Львова: особливості формування і розвитку
(КНУБА, 2020) Дьомін, М. М.; Маршал, Тадеуш; Габрель, М. М.
Протягом останніх 25–30 років великі міста й регіони, що їх оточують, зазнали значних перетворень щодо соціально-економічної і просторової структури. Внаслідок радикальної реструктуризації, проведеної після 1990 року, традиційні галузі виробництва зникли й поступово замінюються новими видами ділової активності, особливо у сфері послуг, відбувається посилення процесів субурбанізації та розвитку функцій, що належать до IV сектора економіки. Метою статті є визначення фактичного масштабу містобудівних перетворень великих міст і їх оточення з точки зору виконуваних «нових» функцій, їх розмежування для цілей подальшого розвитку цієї території в контексті нових процесів. Майбутній розвиток значною мірою залежить від того, щоб знайти й вдало використовувати своє місце в національному й глобальному просторах (європейські фонди, культурну спадщину, геополітичний, соціальний та ін. потенціали). Серйозним викликом є координація діяльності структур територіального самоврядування та просторової політики громад для створення цілісної концепції розвитку нових містобудівних утворень. Львів, незважаючи на певні проблеми й бар'єри, має достатньо сильний потенціал, щоб стати передовим, творчим вузлом у сфері культури, науки й інноваційної економіки, головним елементом європейського майбутнього України. Здійснено порівняльний аналіз Львова та польського міста Лодзі щодо нових функцій і підходів до формування метрополійних просторів. Увага акцентується, окрім іншого, на «столичних» функціях вибраних міст.
Містобудівна мережа закладів первинного рівня медичного обслуговування
(КНУБА, 2020) Булах, І. В.
Розглянуто проблеми існуючого стану містобудівної мережі закладів первинного рівня медичного обслуговування населення (терапевтичного та педіатричного профілів) України, спираючись на світовий прогресивний досвід обґрунтовано впровадження сімейного або родинного медичного обслуговування, намічені шляхи подальшого розвитку мережі у контексті сучасних вимог та потреб суспільства.
Перспективи розвитку зупиночно-територіальних структур та субпідрядних підструктур міст і поселень різного рівня ієрархії
(КНУБА, 2020) Товбич, В. В.; Куліченко, Н. В.; Сисойлов, М. В.; Чжан Синь Му
Розглядаються загально-методичні питання, що стосуються проблем та засад формування наскрізної концепції перспектив розвитку зупиночно-територіальних структур та субпідрядних підструктур міст і поселень різного рівня ієрархії. Зупиночно-територіальні структури розглядаються як самостійні зупиночно-призупиночно-територіальні структурні одиниці сучасного середовища життєдіяльності населення. За основу формування наскрізної класифікації зупинично-призупиночних територій береться узагальнене поняття пішохідного радіуса доступності, що розглядається з позицій періодичного притоку постійних користувачів Зупинки – та поділяє увесь зупиночно-територіальний простір на дев‘ять зон: Ядро, Зупиночна зона, Призупиночна, Білязупиночна, Навколозупиночна, Буферна зона, Червона зона, що містить так звані «червоні лінії» зони тяжіння користувачів, Інфра-зона (або «Сліпа зона», зона навколишньої інфраструктури) та Ультра-зона, де перетинаються горизонтальний та вертикальний градієнти розвитку зупиночно-територіальних структур та субпідрядних підструктур міст та поселень різного рівня ієрархії. Саме з розвитком Ультра-зони автори пов‘язують процес «будівельного буму» в Україні, зокрема, територіях ущільненої міської забудови. І ось чому. Ультразона – це зона, що заглиблена під «Ядро» Зупинки, тобто розвиток зупиночнопризупиночного простору з горизонтального змінюється на вертикальний. Саме у цій зоні треба розміщувати і гаражі містян (зокрема, постійних користувачів зупинки), і позавуличний міський транспорт (швидкісний трамвай, метро, зокрема, їхні підземні зупинки), і навіть частину офісних, торговельних та роботизовано-промислових міських структур. Це дає змогу вивільнити від умовно-зайвих та екологічно-забруднюючих елементів історично сформовану наземну частину кожного зупиночно-призупиночного простору з максимальним його наближенням, розкриттям та пристосуванням для пішохідних потоків.
Проблема формування естетичного образу об’єктів для занять екстремальними видами спорту на прикладі скейт-парків
(КНУБА, 2020) Прокопов, О. В.
У статті освітлено проблему відсутності практичного застосування основ композиційної та образної цілісності, які формують оригінальний образ скейт-парку. Наведено базові складові формування образу об’єктів для занять екстремальними видами спорту на прикладі скейт-парків.
Розвиток графоаналітичних засобів дослідження історії будівельного мистецтва
(КНУБА, 2020) Завада, В. Т.
В статті розглядаються особливості розвитку графоаналітичних засобів дослідження історії зодчества від найпростіших зображень стародавніх будівель до складних типологічних моделей цього явища.
Сценографія, як природня властивість архітектури
(КНУБА, 2020) Коновалюк, А. В.
На основі аналізу об‘єктів громадського призначення різних історичних періодів визначено основну якість архітектури, яка відповідає за вплив просторів на свідомість людини. Її можна назвати сценографія, а саме, як декоративне оформлення процесів, які протікають в просторі. Окрім утилітарного призначення, громадські простори відіграють вагому роль у встановленні правил комунікації між відвідувачами, у передачі цінностей і у формуванні психологічного стану [1, 2]. Сценографія відповідає за участь людини в процесах не тільки на фізичному рівні, виконуючи зазначені дії, а на рівні осмислення і сприйняття дійсності. В статті розкрито, наскільки архітектура, як матеріальна форма, залежить від сценічного підходу в оформлені простору. На основі досліджень різних об‘єктів визначено, що сценографія це першочерговий фактор створення архітектури, який, в свою чергу, диктує, як естетичне оформлення, так і розподілення функціональних процесів. Функція і форма взаємопов‘язані між собою визначеним чином, задля того, щоб вплинути на стан людини. Це, в свою чергу, пояснює, чому виникає різна архітектура, яка подібна за функціональним призначенням. Проаналізовано, наскільки мистецтво архітектури є подібним до оформлення сценічного простору, а також виявлено основні підходи, як у створенні архітектури, так і в сценографії. Розкрито сценографію об‘єктів, які сформовані в різні історичні періоди. Досліджено, як поєднання архітектурних прийомів і якостей в визначеній послідовності, впливає на формування психологічного стану людини. Визначено, яку роль в створенні об‘єктів відіграють цінності, які притаманні тому чи іншому суспільству. Архітектура, яку створюють, як сценографію до конкретних подій, зацікавлює відвідувача брати участь у процесах, співпереживати і взаємодіяти з іншими визначеним чином. Такий підхід, перш за все, розрахований на досягнення цілей, пов‘язаних з управлінням і маніпуляцією суспільством.
Чинники й умови формування школи українського монументального мистецтва та її зв’язок з архітектурою (кін. ХІХ - поч. ХХ століття)
(КНУБА, 2020) Артеменко, Г. О.
у статті висвітлюється тема зародження нового напрямку в історії українського образотворчого мистецтва та архітектури кінця ХІХ - початку ХХ століття – українського модерну, чинники та умови його формування. Досліджується фактор появи різніх шкіл та об‘єднань українського монументального мистецтва, архітектурних бюро та ательє, становлення нових художніх засад в мистецтві та архітектурі. Також аналізується роль конкретних особистостей, художників та архітекторів, творчість та життєвий шлях яких, має важливий вплив не тільки на українське мистецтво, а й на становлення національної самосвідомості в цілому. Аналізуються фактори впливу, психологічні та філософські аспекти мистецтва, враховуючи соціально-політичне становище на Україні та її географічну нецілістність. Розглядаються питання розробки різних авторських підходів у створенні нових стилістично-абстрактних образів у живописі, що в свою чергу стало основою формування та зародження нових поглядів на мистецтво та культуру в цілому. Визначаються характерні особливості у творах образотворчого мистецтва та в архітектурі українського модерну. Просліджуємо типологію у проектуванні різних архітектурних будівель з використанням елементів декоративно-прикладного мистецтва у зовнішньому та внутрішньому декорі
Ідейно-тематична відповідність та стильова єдність, як основна складова принципу формування художньообразного середовища спеціалізованих культурнопізнавальних парків
(КНУБА, 2020) Каранда, А. О.
При формуванні спеціалізованого культурно-пізнавального парку тематичної спрямованості однією із головних задач є виявлення її художньої образності. Вона складається з трьох основних складових: головної ідеї (теми) парку, художнього образу та сценарію. Тема парку відповідає за його творчий задум; художній образ висвітлює головну ідею парку у вигляді конкретних форм; сценарій пов’язує художній образ у логічну картину сприйняття ідеї парку. Ще на етапі творчого задуму створюється образний ряд парку, який залежить від обраної теми (ідеї). За допомогою відповідних засобів та прийомів виникають характерні особливості, що відтворюють образи та стиль спеціалізованого культурно-пізнавального парку тематичної спрямованості.