Перегляд Ключові слова "628.9"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Деякі аспекти визначення рівня освітленості криволінійних поверхонь від точкових джерел(КНУБА, 2019) Копасова, Ганна; Скочко, Володимир; Кожедуб, СергійЯк правило, для визначення рівня освітленості поверхонь від точкових джерел користуються досить простою закономірністю (законом обернених квадратів) та шаблонними правилами побудови падаючих променів. Дана закономірність найбільш застосовна для ділянок поверхні, що представляють собою фрагменти площин (або близькі до площин). При цьому, при проектуванні дизайну внутрішнього або зовнішнього середовища дуже часто зустрічаються предмети та об’єкти, поверхні яких є криволінійними. Водночас із цим, одним із основних завдань дизайнерів та архітекторів є забезпечення достатнього рівня освітленості предметів інтер’єрів та екстер’єрів для забезпечення достовірності сприйняття їх форм та кольорових рішень, а також для досягнення необхідного рівня зорового комфорту. Врешті решт, у зв’язку з високою складністю та різноманіттям просторових форм, фахівцям доводиться використовувати для розрахунків, пов’язаних із визначенням або перевіркою рівня освітленості, програмні засоби комп’ютерного моделювання. В той же час інструментальні засоби, що передбачають ручні розрахунки стають все менш актуальними. В процесі програмної реалізації математичних методів та алгоритмів визначення рівня освітленості, стає важливим виключення ймовірності допущення розрахункових помилок, пов’язаних із нездатністю програмного забезпечення до логічного мислення та аналізу перешкод на шляху поширення світлових променів. Зокрема, коли мова йде про аналіз характеру освітленості поверхні від точкового джерела (яким можна умовно вважати майже будь-який освітлювальних прилад, що рівномірно розсіює світло і розміри якого набагато менші у порівнянні з габаритами оточуючих предметів), виявляється, що використання закону обернених квадратів не дозволяє ідентифікувати зони самозатінення при його програмній реалізації у класичній формі без накладання додаткових обмежень. Такі обмеження проявляються у застосуванні ряду логічних операторів та шаблонних алгоритмів виявлення ділянок падіння власної тіні. Для уникнення необхідності розробки відповідних алгоритмів у даному дослідженні пропонується модифікувати форму запису закону обернених квадратів, увівши до нього додаткові математичні функції. Ці функції дозволятимуть автоматично відслідковувати локальний характер зміни кута нахилу дотичних до досліджуваних точок освітлюваних поверхонь. Відповідна модифікація дасть змогу полегшити процес програмної реалізації процесу відтворення розподілу освітленості по криволінійній поверхні.Документ Методологічні основи формування комплексу світлових засобів в архітектурі(КНУБА, 2015) Василенко, Олександр БорисовичРозроблені теоретико-методологічні основи формування комплексу світлових засобів в архітектурі житлових і громадських будівель. Проаналізовані фактори (кліматологічний, історико-культурний, психофізіологічний, екологічний), що впливають на формування комплексу світлових засобів в архітектурі. Встановлено, що дискомфортні кліматичні умови та особливості історико-культурного розвитку слугували основою для виникнення ряду архітектурних концепцій формування оптимальної для життєдіяльності людини структури архітектурних об’єктів. Визначені і систематизовані традиційні архітектурно-композиційні прийоми формоутворення світлових засобів в архітектурних об’єктах. Класифікована типологія будівель і споруд в аспекті використання сучасних світлових засобів. Архітектурна форма втілювалася в різних прийомах композиційного формоутворення, площах світлових прорізів і видах огороджувальних конструкцій. Уточнено поняття «комплекс світлових засобів» і встановлені критерії комфортності та дискомфортності світлового середовища (утилітарні та естетичні) в архітектурі житлових і громадських будівель. Методами моніторингу і експертних оцінок виявлена система формоутворюючих, відео- екологічних і психофізіологічних функцій природного, штучного і суміщеного світла у формуванні комплексу світлових засобів, оптимального для життєдіяльності людини в інтер’єрному і екстер‘єрному середовищі. Сформульовано нові наукові принципи організації комплексу світлових засобів в архітектурі житлових і громадських будівель на різних ієрархічних рівнях формоутворення містобудівельних структур (гіпер-, макро-, мезо- та мікро-структурний рівні): принцип „підпорядкованості світлової складової” архітектурно-містобудівним рішенням; принцип „інтеграції формоутворюючої функції” природного (сонячного) світла, штучного освітлення; принцип „симбіозу кліматологічної та архітектурної форми”” і хай-тек - технологій; принцип „впровадження нових інженерно-будівельних і дизайн-технологій» технологій в комплекс світлових засобів в архітектурі; принцип „використання естетико-інноваційних прийомів освітлення” в архітектурно-композиційних рішеннях житлових і громадських будівель та міського середовища. Розроблена модель методики стадійного проектування комплексу світлових засобів в архітектурі житлових і громадських будівель.Документ Моделювання прямого та відбитого сонячного світла стосовно задач геліотехніки та геліоосвітлення(КНУБА, 2011) Підгорний, О. Л.Енергозбереження в будівництві та архітектурі пов’язана з ефективним застосуванням світлової та теплової сонячної енергії, а також мінімізацією енергозатрат для сонцезахисту і створенням комфортного світлового і теплового середовища в будівлях. Суттєвою складовою надходження світлової енергії є пряме сонячне світло, яке має змінний характер в часі як за напрямом променів, так і за добовою тривалістю. Тому має практичне значення моделювання з урахуванням цього прямого, відбитого та заломленого світла, можливість створення багатоланкових потоків світла, та управління ними, розробка прийомів концентрації.Документ Об оптимальном управлении наружным освещением городов(КНУБА, 2010) Рейцен, Е. А.; Гончар, О. Л.; Денищенко, Н. Я.Дается обзор методов управления наружным освещением городов и вводится необходимая терминология.Документ Розвиток питань енергоефективності у ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення»(КНУБА, 2019) Єгорченков, Володимир; Ковалью, Лідія; Демченко, Дмитро; Сергейчук, ОлегВпровадження більш ефективних, з точки зору енерго- та ресурсозбереження і екології, технологій в практику традиційного проектування і будівництва з метою зниження експлуатаційних витрат, створення комфортно- го середовища проживання, зниження викорис- тання природного палива, підвищення викорис- тання альтернативних й поновлювальних дже- рел енергії, збереження навколишнього приро- дного середовища, і, як наслідок, створення су- часного стійкого середовища, потребує постій- ного удосконалення проектування систем як природного, так і штучного освітлення. 1 березня 2019 р. набрала чинності нова ре- дакція ДБН В.2.5-28 «Природне і штучне освіт- лення» [1]. Робота над нормами тривала більше 5 років. У складі авторського колективу 25 фахівців з 10 організацій. Необхідність розроблення нової редакції бу- ла обумовлена вдосконаленням методики роз- рахунку природного освітлення, яка прив’язана до кліматичних умов України та появою і ши- роким застосуванням для штучного освітлення приміщень і територій енергоефективних світ- лодіодних джерел світла. Відомо, що витрати енергії на штучне освіт- лення односімейного будинку складають біля 10% від загального енергоспоживання, а у офі- сних будівлях вони досягають 20%. Тепловтрати зимою через вікна досягають 22-25% від загальних тепловтрат через теплоі- золяційну оболонку будівлі, а літній перегрів приміщень практично повністю обумовлений теплонадходженнями через світлопрозорі ого- родження, оскільки у ясний день сонячна раді- ація, що проникає через вікна, дає більше 85% теплонадходжень. При розробленні нової редакції ДБН був врахований досвід зарубіжних країн та рекомендації Міжнародної комісії з освітлення. У процесі роботи було проаналізовано та част- ково враховано більше 500 зауважень, що на- дійшли на проект першої редакції норм. У даній статі розглядаються основні поло- ження нової редакції норм, які суттєво вплива- ють на енергоефективність проектованих буді- вель і споруд та формулюються наступні кроки.