Регіональна політика
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Транскордонні форми співробітництва як спосіб регіонального розвитку прикордонного простору на прикладі Одеської області(Карт-Бланш, 2015) Сіменіхіна, М. Г.Метою статті є визначення сучасних форм транскордонного співробітництва, що існують в Одеському регіоні, та їх вплив на розвиток прикордоння. Українське законодавство транскордонне співробітництво визначає як спільні дії, спрямовані на встановлення та поглиблення економічних, соціальних, науково- технічних, екологічних, культурних та інших видів відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади інших держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством [3].Документ Центр-локальні відносини: політико- правові аспекти(Карт-Бланш, 2015) Алєксєєнко, Ірина ВікторівнаСучасні держави незалежно від форми їх територіально-політичного устрою перебувають під впливом глобалізації, регіоналізації та похідних від них процесів, які проявляються в трьох основних аспектах: розмиванні суверенітету націй-держав, зниженні лояльності громадян до національних урядів, роздробленості колись єдиної ідентичності громадянської нації в ряді країн світу. На думку вітчизняних і закордонних дослідників, у сучасному світі відбуваються кардинальні зрушення і трансформації, які досить суттєво впливають на сферу політики взагалі і на її головний суб'єкт - державу, яка опинилася у фокусі уваги внутрішнього і зовнішньополітичного курсу цього тисячоліття [3, с. 79].Документ Елементи системи фінансового забезпечення розвитку територіальної громади(Карт-Бланш, 2015) Сухарська, Лариса ВікторівнаВ сучасних умовах перед територіальними громадами особливо гостро постають проблеми фінансування соціальних об'єктів, житлово-комунального господарства, проектів місцевого розвитку, утримання органів місцевого самоврядування.Документ Китайский опыт охраны и приспособления исторических зданий (на примере объектов стиля модерн)(Карт-Бланш, 2015) Ли ШуаньПроблема современного использования памятников архитектуры давно перешла на уровень интернациональной. В тех странах, где сохранилось много старинных зданий, возникают проблемы их реставрации, отопления, освещения и т.д., что неизменно требует значительных капиталовложений. И если в случае единичных уникальных объектов - шедевров мирового культурного наследия (замки, дворцы, соборы, резиденции) - расходы компенсируются притоком туристов, организацией развлекательных мероприятий, фестивалей, продажей сувениров, использованием таких объектов в качестве декораций для съемок фильмов и рекламных роликов, то в случае объектов фоновой исторической застройки следует придумывать различные варианты для их приспособления. Следует учитывать тот факт, что многие исторические здания даже не столь древнего времени, а Х1Х-ХХ веков не приспособлены под современные условия проживания и не соответствуют условиям современного комфорта, а их планировки и метраж также не соответствуют современным нормам. Поэтому наиболее рациональным является приспособление исторических зданий под посольские резиденции, музеи, камерные театры.Документ Популяризация наследия исламской архитектуры Ирана для развития туристической отрасли(Карт-Бланш, 2015) Захеди ШахабВ силу ряда внешних факторов архитектурное наследие периода ислама в Иране пока недостаточно известно в европейских странах, в то время как мечети Ирана являются шедеврами мировой архитектуры, а персидская (иранская) архитектурная школа была базовой для многих других школ. На сегодня в Иране сохранилось много уникальных мечетей разного периода, которые поражают богатством архитектуры, декора и декоративной отделки. Популяризации наследия архитектуры ислама за пределами Ирана способствует издание книг, размещение информации на сайтах и т. д. Все больше туристических фирм за пределами Ирана организовывают туристические маршруты с посещением мечетей Шираза, Исфахана, других городов. Туристоввосхищает конструктивное решение иранских мечетей и в особенности их уникальная цветовая гамма и орнаментика, не имеющая аналогов в других странах.Документ Підготовка молодшого командного складу УПА у ВО 3 «Лисоня»(Карт-Бланш, 2015) Волянюк, Сергій БорисовичОрганізація Українських Націоналістів (ОУН) упродовж свого існування ставила завдання підготувати майбутні старшинські кадри для Українських збройних сил. Актуальності цей процес набрав з початком Другої світової війни, досягши апогею перед створенням власних воєнних (структурних і територіальних) одиниць, які у 1943 р. були об’єднані під назвою Українська Повстанська Армія (УПА). У військові референтури ОУН залучалися всі члени, що мали досвід служби у польській, радянській, чехословацькій, угорській, німецькій арміях та українських збройних підрозділах, що діяли від 1939 р. Варто наголосити, що найбільше для розбудови відділів УПА залучали вояків, підстаршин і старшин, які пройшли підготовку в Дружинах Українських Націоналістів (ДУН). Значна кількість ветеранів ДУН зайняли командні посади (чотові, сотенні, курінні і ін.) у відділах повстанської армії. Частина у 19431944 рр. була залучена до праці у військових командах різного рівня. Незважаючи на ці військові кадри, командного складу, у значній більшості, середньої ланки в У ПА було недостатньо.Документ Соцекогенез українців в контексті сучасного політико-ідеологічного дискурсу(Карт-Бланш, 2015) Стеценко, Світлана ВласівнаМісцеві вибори в Україні показали, що виборець уже не шукає в партійних гаслах готових рішень, відкидає гру в ідейне протиборство щодо зміни державного курсу, прагне конкретних позитивних результатів реформування. Носії сучасної української ідентичності продемонстрували, що їх свідомість вмістила в себе як ліберальне поняття громадянського суспільства, так і поняття спільності співвітчизників, народу, який не лише свідомо конструює соціальну реальність з урахуванням власного вибору, а й успадковує її.Документ Нормативно-правова основа вивчення діяльності сільських добровільних товариств в Україні (кін. хіх - поч. XX ст.)(Карт-Бланш, 2015) Силка, Оксана ЗахарівнаСтановлення і прогресивний розвиток сучасного демократичного суспільства нерозривно пов’язаний і безпосередньо залежить від існування простору громадської ініціативи і активного функціонування особливих груп населення, члени яких об’єднуються на принципах самоорганізації й які інституціоналізуються в процесі своєї діяльності. Такими інститутами виступають в тому числі й громадські організації - добровільні об’єднання фізичних осіб (та/або юридичних осіб приватного права) для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних (економічних, соціальних, культурних, екологічних та ін.) інтересів. Громадські організації, з одного боку здійснюють вплив на процес становлення громадянського суспільства та процеси демократичного розвитку держави, а з іншого - самі виступають складовою частиною громадянського суспільства, разом з політичними інститутами та економічними процесами. Категорія «громадянське суспільство» в умовах існування сучасної держави Україна є одним з ключових; сфера суспільної активності розглядається тим полем, у рамках якого існує можливість для самореалізації інтересів, прав і свобод кожного громадянина.Документ Історія та культура українського та російського народів на сторінках часопису «Вестник Европы» у 1860-1880-х рр(Карт-Бланш, 2015) Єгоров, Владислав Володимирович; Дьомін, Петро ОлексійовичОдна з провідних тем на сторінках часопису «Вестник Европы», що виходив в столиці Російської імперії, була пов’язана з висвітленням проблем історії, рис культури українського та російского народів, станом їх вивчення історичною наукою в Малоросії [17, с. 872-874]. Провідне місце в цьому напрямку публікацій часопису посідали численні дослідження М. І. Костомарова з Давньоруської історії, в котрій вчений вбачав час виокремлення українського та російського народів [7, с. 7, 8, 15, 24, 27, 30 ; 12, с. 867]. На переконання вченого, в період давньої Русі федеративні риси були характерним для усіх давніх народів, отже давня Русь являла собою зібрання земель з єдиною династією, своїми місцевими народами, об’єднаними єдиною церквою [12, с. 870-871]. Водночас вчений відкидав викладені в художніх творах безпідставні випади проти зображених ним національних особливостей російського державного устрою та життя, оскільки їх зміст був заснований на архівах джерелах [12, с. 875, 878]. Характеристику доби козаччини в історії українського народу у середини XVII ст. частково виклав у своїй розвідці відомий мовознавець, провідний автор «ВестникаЕвропы» О. М. Пипін [18, с. 21.]Документ Етнічні українські території Польщі (досвід врегулювання релігійного питання)(Карт-Бланш, 2015) Бурда, Інна ОлександрівнаУкраїна на шляху свого становлення як суверенної держави пережила багато політичних загроз. Її кордони змінювалися протягом століть, при цьому часто значна частина земель залишалася поза межами української держави. На сьогодні кордон України проходить у відповідності з післявоєнним устроєм Європи, що не охоплює значну частину етнічних українських земель [7]. Під етнічними землями автор розуміє території, де історично сформувалися групи людей зі спільною мовою, традиціями, культурою, побутом, ментальністю. Розвиток регіональної політики України, на нашу думку, повинен включати активності з прикордонними територіями, особливо якщо ці території етнічно українські.Документ Problem autonomii Zakarpacia w okresie przynaleznosci do Czechoslowacji (1919 - 1939)(Карт-Бланш, 2015) Ilski, Zdzislaw; Malkiewicz, AndrzejУ матеріалі проаналізовано становлення Чехословаччини як поліетнічної держави у міжвоєнний період. Станом на 1930 р. чехи становили лише половину населення країни - 51%. Інші етноси були представлені німцями, угорцями, українцями, євреями, поляками, циганами та румунами. На території Підкарпатської Русі, яка згодом увійшла до складу України, проживало 5 % населення, з яких 63 % становили українці. Так само, як і словаки, українці погоджувалися перебувати у складі Чехословаччини за умови надання їм широкоїавтономії. Однак чехи були готові на такий крок лише декларативно, без створення реальних умов для самостійного існування окремих територій. На думку автора, це врешті призвело до відчуження українців, як і словаків, від Чехословацької держави. Ефективна економічна, соціальна, освітня тощо політика не омпенсувала цього відчуження. Коли ж нарешті наприкінці 1930х років Прага зробила певні кроки щодо надання реальної автономії, було вже запізно. В умовах радикального ослаблення Чехословаччини, зокрема перед зовнішніми загрозами, надання автономії призвело до зворотніх результатів - ще більше послабило країну та сприяло їїрозпаду. Autonomia jest powszechnie uznanq wartosciq politycznq. Swiat wartosci jest jednak zlozony, mogq byc one realizowane albo tylko deklarowane. Wiele wskazuje na to, ze dla Czechow autonomia byla wartosciq deklarowanq. Jako taka skutecznie posluzyla im do konstruowania panstwa. Przez wiele lat nie zamierzali jej jednak realizowac. Tym samym popelnili powazny blqd. Zrazili do siebie narody zyjqce w ramach Czechoslowacji, w tym Slowakow i Ukraincow. Spowodowalo to oslabienie wiçzi wewnqtrzpanstwowych, generowalo odwracanie siç tych narodow od panstwa, w konsekwencji tez oslabialo je. Nie rekompensowala tego polityka ekonomiczna, spoleczna i oswiatowa; byla skuteczna tylko w ograniczonym stopniu. Podjçta w 1938 r. proba skorygowania blçdu byla spozniona. Nadanie autonomii Slowacji i Zakarpaciu nie uratowalo Czechoslowacji. Raczej przeciwnie, na tle widocznego juz oslabienia i rozkladu tego panstwa, autonomia mogla juz tylko wzmocnic tendencje irredentystyczne. W przypadku Slowakow dokonywalo siç to pod wplywem silnej presji Niemiec. W przypadku Ukrainy Karpackiej pod wplywem dostrzezenia rozkladu panstwa i presji nacjonalistow ukrainskich. W kazdym bqdz razie, w przypadku obu tych narodow, autonomia stala siç dzwigniy procesu opuszczania Czechoslowacji, z ktory zupelnie juz przestaly siç identyfikowac.Документ Вплив історико-культурної спадщини на розвиток регіонів України(Карт-Бланш, 2015) Левицька, Надія МиколаївнаНині, коли Україна інтегрується до світового історико-культурного простору, важливим завданням держави є вивчення, збереження та мудре використання національно-культурної спадщини її регіонів. Актуальним є науковий підхід до забезпечення діяльності усіх сфер національно-культурної спадщини в контексті реформування та розвитку українського суспільства. Дослідження нинішнього стану й основних проблем збереження і використання історико-культурної спадщини України та її регіонів дасть можливість обґрунтовано й ефективно використовувати культурну спадщину у майбутньому.Документ Ліквідація економічного впливу поляків в губерніях правобережної України після січневого повстання 1863 р(Карт-Бланш, 2015) Криськов, Андрій АнатолійовичПісля скасування кріпацтва основним критерієм соціально-економічної значущості стають земельні володіння, тим більше, що до початку XX ст. Правобережна Україна була аграрним краєм. Тому економічна могутність у пореформені роки багато в чому залежала саме від розмірів земельної власності. Станом на 1863 р. середній розмір поміщицького землеволодіння становив у Правобережній Україні 895,6 дес. [1, c. 49]. Отже, для регіону залишалось характерним існування крупного землеволодіння латифундійного типу.Документ Ідеологізація як чинник політизації регіонів у сучасній Україні(Карт-Бланш, 2015) Зазірна, Катерина Ігорівна; Савойська, Світлана ВасилівнаПолітизація регіонів, що почала формуватися із приходом до влади екс- Президента Л. Кучми, відіграла негативну роль у розвитку всіх сфер і галузей суспільно-політичного життя держави. Скориставшись тим, що на початку 1990-х рр. у значної частини української спільноти була туга за СРСР і переважала радянська свідомість, комуністи, а з часом соціалісти і соціал- демократи почали ідеологізувати і політизувати українську спільноту. Найбільший успіх вони мали на Півдні і Сході країни, де переважають російськомовні громадяни. Щоб зберегти колишній вплив, посаду, владу, а також статус-кво для російської мови в Україні, вони вдалися до політизації та ідеологізації тих, хто міг їм це забезпечити.Документ Правові основи еколого-туристичної діяльності в Україні(Карт-Бланш, 2015) Васильчук, Володимир Миколайович; Яворська, Оксана Григорівна; Комова, Олена СтаніславівнаСучасна концепція стійкого розвитку певного регіону враховує провідний фактор забезпечення екологічної безпеки країни та поширення серед населення принципів такої концепції, зокрема розуміння необхідності збереження біосфери та параметрів існування живого на Землі. Рекреаційно-туристична діяльність визначена одним із «природозберігаючих напрямків землекористування», що має вагоме значення в контексті забезпечення загального послаблення антропогенного впливу на територію Українки. Окрім того, «сталий соціально-економічний розвиток як одну із закономірностей визначає стратегічний напрям щодо досягнення збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових регіональної господарської системи. Для розв’язання завдань сталого розвитку в регіонах Україні принципово важливим моментом є запровадження серед іншого таких складових, як оптимальне використання регіонального ресурсного потенціалу та формування ефективної еколого-економічної політики держави в регіонах.Документ Можливості застосування практик краудсорсингу у проектах регіонального розвитку України(Карт-Бланш, 2015) Голка, В. Є.В останні роки відбувається пошук нових дієвих технологій для взаємодії з громадськістю на усіх рівнях - від глобального до локального. Як наголошує К. Левіна, «сьогодні від моделі co-operation ми переходимо до моделі cocreation. На передній план виходить обмін ідеями та поглядами для досягнення найкращого результату» [3, c. 36]. Провідним трендом стає активізація соціально-політичного дискурсу шляхом його віртуалізації та використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій.Документ Migrant crisis in Europe: problematic issues(Карт-Бланш, 2015) Mykhalko, MariiaПодії навколо «кризи мігрантів», яку нині переживає Європейський Союз, важливі для України не лише з огляду на пріоритет європейського вектору її зовнішньої політики, а й тому, що, по-перше, Україна зіткнулась зі схожою проблемою біженців з зони АТО та іншими міграційними процесами, які є однією зі складових регіональної політики, по-друге, емігрантська криза» вже в найближчій перспективі вплине на ставлення СС до механізмів урегулювання на Сході України, по- третє, криза демонструє механізми взаємодії регіонів СС в процесі розв’язання гострих спільних проблем. Події навколо «кризи мігрантів», яку нині переживає Європейський Союз, важливі для України не лише з огляду на пріоритет європейського вектору її зовнішньої політики, а й тому, що, по-перше, Україна зіткнулась зі схожою проблемою біженців з зони АТО та іншими міграційними процесами, які є однією зі складових регіональної політики, по-друге, емігрантська криза» вже в найближчій перспективі вплине на ставлення СС до механізмів урегулювання на Сході України, по- третє, криза демонструє механізми взаємодії регіонів СС в процесі розв’язання гострих спільних проблем.Документ Розбудова залізничної мережі на півдні Російської Імперії у другій половині XIX ст. як чинник економічного розвитку регіону(Карт-Бланш, 2015) Грицюта, Оксана ОлександрівнаЗалізничний транспорт нашої держави на сьогоднішній день є основним видом шляхів сполучення. Він має багату історію та видатні науково-технічні традиції. Друга половина XIX ст. була періодом зародження залізничної мережі та становлення загальних принципів її роботи, які є актуальними до сьогодення. З’ясування закономірностей розвитку залізниці в означений період сприяє виробленню більш глибокого і всебічного уявлення про сучасний стан розвитку української мережі шляхів сполучення.Документ Роль ментальної регіоналізації в формуванні зовнішньополітичної ідентичності громадян України(Карт-Бланш, 2015) Матієк, Оксана МиколаївнаСьогоднішня геополітична розірваність України в інтеграційному ракурсі безпосередньо пов’язана з її територіальним розташуванням на межі західної та східної цивілізацій. Саме цей фактор і став визначальним в ході історичного процесу і як наслідок - політичного розвитку. На нашу думку, відповідь на запитання, чому економічний, політичний, соціокультурний розвиток держав світу відбувається по-різному, криється у відмінності ментальностей. Як відомо, ментальність лежить у площині ірраціонального. В даному контексті варто зазначити: науково доведено, що ірраціональні фактори мають набагато потужніший вплив на поведінку людей у порівнянні з раціональними. Отже, ментальність виступає одним із найвагоміших факторів, який визначає подальший розвиток нації та її місце серед цивілізованих держав світу.Документ Досвід вивчення феномену неконтрольованих територій у контексті наукового аналізу збройного конфлікту на сході України(Карт-Бланш, 2015) Семко, Вадим ЛеонідовичЗбройний конфлікт на південному сході України, анексія Криму та проголошення т. зв. «Новоросії» у складі Донецької та Луганської «народних республік» став несподіваним не лише для українського суспільства, а й для значної частки експертного співтовариства України. Утім світовий досвід аналізу сецесіоністських рухів та неконтрольованих територій виробив достатньо підходів для наукового аналізу подібних явищ, що є вкрай корисним та необхідним в умовах сьогодення.