Регіональна політика
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Дискурсивний (горизонтальний) тип влади як соціальний конструкт гендерної нерівності(Економічна думка, 2016) Авдєєнко, Олена ДмитрівнаВлада – одне з найскладніших і водночас найважливіших питань гендерної тематики. Найсуттєвіший вплив на гендерну теорію справила концепція дискурсивних влад французького філософа Мішеля Фуко. Сам Фуко не досліджував гендерні питання, але його теоретичні ідеї продуктивно застосували до гендерної проблематики вчені-феміністки, такі як Сандра Барткі, Джудіт Батлер, Яна Савіцкі та багато інших. Поява теорії дискурсивних влад Фуко дала поштовх для нового розвитку гендерної теорії у 1980-ті роки і ця теорія залишається актуальною й дотепер.Документ Про особливості етнічного розвитку населення Одеської області(Економічна думка, 2016) Мигун, Марина ДмитрівнаОдеська область – приморський і прикордонний регіон України, розташований на крайньому південному заході країни, який межує з територіями Молдови та Румунії. Область є одним із найбільш економічно розвинених регіонів країни, визначним адміністративно-культурним та туристичним центром. Головна особливість області – її причорноморське і прикордонне розташування, що особливо важливе для розвитку торговельно- економічних зв'язків з різними країнами світу. Оскільки Одеська область межує з Молдовою, Румунією, то на її території проживає велика частка представників цих народів.Документ Нерівномірність розвитку регіонів України(Економічна думка, 2016) Мельник, Максим Борисович; Сухінов, В’ячеслав ОлександровичОзнакою сучасного розвитку України є посилення міжрегіональної нерівномірності та виникнення значних відмінностей у економічних системах різних регіонів. Така незбалансованість призводить до економічного домінування одних регіонів над іншими. Якщо тенденція збільшення розриву між рівнем соціально-економічного розвитку регіонів зростає, то регіонально-економічний простір стає неповним. Це є основним фактором дестабілізації, що ускладнює перехід до сталого розвитку. Пошукам вирішення проблем диспропорцій в розвитку різних регіонів займалися вітчизняні вчені, зокрема 3.Варналій, В.Геєць, Б.Данилишин., В.Василик, К.Павлюк, О.Кириленко, О.Амоші, Б.Заблоцький, І.Лукінова та ін.Документ Культурне становище польської національної меншини на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст(Економічна думка, 2016) Вапельник, Валерія Русланівна; Гончаренко, Інна ВолодимирівнаПитання розвитку українсько-польських взаємин хвилювало не одне покоління дослідників. В силу історичних обставин на теренах України проживала чисельна польська меншина і, зокрема, у Волинській області. Для кращого розуміння сучасних національних процесів, подальшого їх прогресивного розвитку необхідна об’єктивна й науково достовірна інформація про взаємини національних меншин України у минулому, рівень їх культурного розвитку.Документ Гендерна рівність як основна глобальна політична стратегія світового розвитку(Економічна думка, 2016) Гуга, Зорина ІванівнаУ ХХI столітті забезпечення гендерної рівності стало пріоритетним політичним напрямком розвитку світу, якого можна досягти подоланням нерівності між чоловіком і жінкою та гендерним вирівнюванням в усіх сферах життя. На суспільному рівні декларовані права та можливості особистості, незалежно від статі, реально не дотримуються, упереджене ставлення й гендерна дискримінація продовжують відтворюватися, жінки та чоловіки як соціальні спільноти загалом мають неоднаковий доступ до соціальних статусів, ресурсів, привілеїв, престижу, влади. Інтеграція української держави у світове співтовариство вимагає переосмислення місця і ролі жінок у суспільстві, їх рівноправну участь у всіх сферах життєдіяльності і, зокрема, в політиці та державотворенні.Документ Проблема гендерного дисонансу в Західних регіонах України (на прикладі Львівської області)(Економічна думка, 2016) Медведська, Людмила ЄвгенівнаНаростання кризових явищ в економіці України протягом останніх років призвело до посилення негативних тенденцій, пов'язаних із міграційними аспектами у західноукраїнських регіонах. Особливо помітними ці тенденції стають у розрізі аналізу гендерного дисонансу, що спостерігається переважно серед сільського населення Західної України, а також населення невеликих міст та селищ міського типу. За даними Міжнародної організації з міграції, найбільше постраждали від депопуляції у сільській місцевості Захід і Північ України [6, с. 37]. І сьогодні саме гендерний чинник є помітним важелем, що впливає на негативні явища демографічного характеру, які спостерігаються в західних регіонах України. Ігнорування гендерних проблем призводить до значних суспільних витрат, завдає збитків добробуту людей, впливає на можливості сталого зростання та ефективності управління [2, с. 6].Документ Особливості розвитку освіти на Волині в другій половині XІХ – на початку ХХ століття(Економічна думка, 2016) Гнатенко, Наталія ОлександрівнаВ умовах національно-духовного відродження України, її освіти і культури виникає потреба у регіональних пошуках витоків становлення освітніх і культурних закладів, їхнього змісту, форм і методів навчання для створення чіткої цілісної картини розвитку та провідних тенденцій цього процесу, зокрема, й на Волині. Волинь, як окремішня територія, згадується в Іпатіївському літописі ще в XI столітті. Згодом утворилося Галицько-Волинське князівство, дещо пізніше – землі цього краю опинилися під владою польського короля. За часів Литовської доби відкривалися школи, в Овручі, Бердичеві, Острозі. У 1576–1610 рр. Острозька школа-академія, заснована на кошти київського воєводи – Василя- Костянтина Острозького – постала тим підґрунтям, яке спричинилося до українського відродження XVII століття і до визвольних змагань за своє національне звільнення. Цей навчальний заклад називають школою-академією, оскільки восьмирічний термін навчання дозволяв молодим людям, окрім загальноосвітнього вишколу, отримувати і професійні знання [4, с. 5].Документ Енто-історичні ресурси України в організації туристичної практики студентів Київського Лінгвістичного Університету.(Економічна думка, 2016) Комова, Олена Станіславівна; Яворська, Оксана ГригорівнаНа етапі інтенсивного розвитку економічного та політичного життя людства зросла важливість вивчення соціальної сфери суспільства. Остання являє собою певну систему історично складених упорядкованих зв’язків та відношень між різними етносами людей. На сьогодні у всьому світі зростає інтерес до етнічної культури різних народів, а в Україні спостерігається підйом національного самоусвідомлення. Відтак розвиток туризму, зокрема етнічного туризму, є особливо значущим як для країни загалом, так і для регіонів з багатою історико-культурною спадщиною. Як відомо, сучасна індустрія туризму є однією з найбільш прибуткових галузей світової економіки, і за даними спеціалістів в останні роки характеризується певним підйомом та має всі умови для подальшого стрімкого зростання.Документ Сталий туризм: проблема ефективної організації туристичного простору(Економічна думка, 2016) Смирнов, Ігор ГеоргійовичСталий туризм (англ. Sustainable Tourism) – поняття, про актуальність якого нині годі й нагадувати. Так, у ЄС про це наголошується у документі «Європа як найпопулярніший туристичний напрям у світі – нові політичні рамки для європейського туристичного сектору». Перспективи розвитку сталого туризму пов’язані з новою економічною стратегією ЄС «Європа – 2020 – стратегія інтелектуального, сталого та комплексного розвитку» [1, с.135].Документ Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного етнокультурного туризму в Придніпровському регіоні(Економічна думка, 2016) Євсєєва, Галина ПетрівнаСтановлення туристичної галузі на Дніпропетровщині має важливе значення для соціально-економічного розвитку області. Зокрема, внесок туристичних підприємств у розбудову вітчизняної, у тому числі місцевої, економіки (у регіонах де вже успішно налагоджений в’їзний туризм, наприклад Львівська,Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська та ін. області) мають економічний і соціальний ефекти від їх функціонування. Перший аспект проявляється у величині надходжень до бюджетів обласного та державного значень, обсягах інвестиційних вкладень у розбудову інфраструктури галузі; а другий – у покращенні добробуту суспільства (зменшення рівня безробіття, збереження та відновлення природного потенціалу області та історико-культурної спадщини, підвищення життєвого рівня населення тощо). Унікальним поштовхом для активізації розвитку в'їзного туризму (в'їзний туризм - подорожі, що організовуються для громадян іноземних країн територією своєї держави, пов'язані з перетином державного кордону з метою некомерційної діяльності на термін від 1 доби до 1 року [1, с.5] в Україні, і зокрема в Придніпровському регіоні, можуть стати євроінтеграційні процеси, які останнім часом достатньо активізувалися.Документ Сільські добровільні громадські об’єднання – новий елемент українського соціокультурного середовища (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)(Економічна думка, 2016) Силка, Оксана ЗахарівнаОдним із атрибутів громадянського суспільства є наявність та результативне функціонування позадержавних та позапартійних об’єднань громадян. Такі об’єднання в Україні, в межах територій які входили до Російської імперії, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. отримали назву «товариства». Завдяки ним населення дістало можливість, відповідно до своїх інтересів, гуртуватися в межах легальних організацій. Громадські товариства – це добровільні об’єднання громадян, які створювались як результат вільного волевиявлення для забезпечення та захисту своїх законних інтересів (соціальних, економічних, культурних тощо). Це були формалізовані самодіяльні (неурядові) неприбуткові об’єднання, їхня діяльність відбувалась згідно оформленої мети і завдань й характеризувалась організаційно- структурним забезпеченням. Громадські об’єднання наприкінці ХІХ – на початку ХІХ ст. були помітним явищем і виступали органічною складовою соціально-економічних та культурно-національних процесів.Документ Демографічні засади політики Ради Міністрів УРСР і ЦК КПУ з розбудови сільського господарства Криму у 1954 р(Економічна думка, 2016) Сацький, Павло ВікторовичПісля передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР ключовим питанням для керівництва України був розвиток сільського господарства на півострові. Постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС «Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства, міст і курортів Кримської області Української РСР» передбачала ряд заходів, реалізація яких мала на меті розвиток виноградарства, садівництва, вирощування тютюну, овочів та фруктів у Кримській області [1, арк. 7]. Слід відзначити, що цією постановою на перше місце було поставлено саме розвиток сільського господарства як основи соціально-економічного розвитку півострова. Власне, саме розвиток сільського господарства створював передумови для забезпечення умов збільшення чисельності населення в Криму, його повноцінного освоєння і, головне, повноцінної інтеграції в централізований радянський господарський комплекс. Офіційно цю постанову було розроблено ЦК КПУ і Радою Міністрів УРСР спільно із Кримським обкомом партії й Кримським облвиконкомом. Проект постанови, як зазначено у супровідній записці, було внесено ЦК КПУ і Радою Міністрів УРСР після того, як ці керівні інституції в республіці розібралися із ситуацією в Кримській області виявили необхідність здійснення заходів, передбачених проектом постанови, який ними було внесено на розгляд ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР [1, арк. 5].Документ Придніпровський регіон в історичному та етнокультурному аспектах(Економічна думка, 2016) Лисенко, Галина Іванівна; Волкова, Світлана Петрівна; Омелян-Скирта, Надія ГригорівнаПерш за все слід визначитися з географічними межами Придніпровського регіону, оскільки це поняття стосується не тільки Дніпропетровської, а й суміжних з нею областей, враховуючи різні підходи до регіоналізації України. Так, групою вчених Національної академії наук (М. Долішній, М. Паламарчук, О. Паламарчук), ґрунтуючись на дослідженнях природи, населення і господарства України, а також на вивченні спроб соціально- економічної регіоналізації інших авторів, було виділено на території України шість макрорегіонів: Центральний, Донецький, Західний, Придніпровський, Причорноморський, Харківський.Документ Історичні особливості селянського землеволодіння у Київській губернії на початку ХХ ст(Економічна думка, 2016) Ігнатова, Людмила РусланівнаВідміна кріпацтва 1861 р. у Російській імперії не вирішила основних земельних питань, які набули гостроти в українських губерніях, що входили до неї на середину ХІХ ст. Основною метою проведення російським урядом реформи було збереження поміщицького землеволодіння за рахунок селянського. Так, при проведенні реформи із поміщицьких селян (які становили понад половину селянства України), наділи на викуп одержали 2320 тис. ревізьких душ (87 %). Без земельних наділів залишилося 244 тис. душ (9 %). Наділи розміром до 1 дес. отримали 88 тис. ревізьких душ [1, с. 363].Документ Український та російський народи на сторінках часопису «Вестник Европы» у 1860-1890-ті рр(Економічна думка, 2016) Єгоров, Владислав ВолодимировичОднією з провідних тем на сторінках часопису «Вестник Европы», що виходив в столиці Російської імперії, у 1860-1890 – ті рр. було висвітлення проблем історії, рис культури українського та російського народів, стан їх вивчення [17, с. 872–874]. Варто наголосити, що кількість матеріалів з української історії, мови, літератури у період з другої половини 1880-х рр. до початку1900 –х істотно скоротилася через реакційну політику царизму після вбивства Олександра II та цензурні попередження редакції «Вестника Європы».Документ Історія будинку Київського відділення Російського технічного товариства(Економічна думка, 2016) Грицюта, Оксана ОлександрівнаДруга половина ХІХ ст. характеризувалась стрімким розвитком промисловості, енергетики, залізничного та інших видів транспорту. У цей період виникає ряд нових промислових районів, відбувається становлення нових галузей. Російські вчені та інженери зробили ряд важливих винаходів у природознавстві й техніці. У цей період склались сприятливі умови для створення наукових товариств, провідну роль серед яких відігравали Російське технічне товариство (далі –. РТТ), а також його відділення, які стали своєрідними дослідницькими центрами, зробили значний внесок у розвиток вітчизняної науки і техніки наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.Документ Міста Волині у складі Великого Князівства Литовського ХVI ст(Економічна думка, 2016) Бортнікова, Алла ВасилівнаМісто в Середні віки і в ранній Новий час зазвичай було адміністративним і культурним центром відповідної території, осередком торгової і промислової діяльності, на його території діяли господарські суб’єкти різного підпорядкування, а міські жителі відрізнялись від інших соціальних груп не лише обсягом прав, але й характером праці, сферою професійних занять. Це вимагало відповідної правової регламентації й безпосередньо відбивалося на порядку міського управління, його структурі, функціях, характері зв’язків з інститутами державної влади.Документ Вплив індустріально-бюрократичної трансформації в Україні на еволюції соціально-класової структури населення міста Києва наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(Економічна думка, 2016) Тицький, Сергій ІвановичТрадиційним для радянської та пострадянської української історіографії було й є розглядати соціально-класову структуру населення України ХІХ – початку ХХ ст. за двома вимірами: 1) на підставі поділу киян за станами і 2) на підставі поділу буржуазного суспільства на суспільно-економічні класи (буржуазію, робітничий клас, міську і сільську дрібну буржуазію) та окремішні суспільні верстви (інтелігенцію, люмпен-пролетаріат тощо). Б. Кравченко у монографії «Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст.» виділяв в українстві українських робітників, селян, інтелігенцію та політичну еліту [3 – 5; 7; 8, с. 13-16]. Такий підхід здається застарілим. Для розв’язання проблеми були використані результати статистичних розвідок 1861 – 1863 рр., київського перепису 1874 р., перепису 1897 р. і міського перепису 1917 р.Документ Державотворчий досвід українства на початку ХХ століття: регіональні особливості(Економічна думка, 2016) Поліщук, Ігор ОлексійовичПерш ніж на теренах Наддніпрянської України встановилася більшовицько-радянська влада, тут послідовно протягом 1917-1920 років змінилося декілька форм національної державності.Документ Особливості регіональної політики щодо німецьких колоністів в губерніях Правобережної України (друга половина ХІХ ст.)(Економічна думка, 2016) Криськов, Андрій АнатолійовичПісля реформи 1861 р. Правобережна Україна, особливо Волинська губернія, стала територією-рецепієнтом для іноземних колоністів, в першу чергу – німецького та чеського походження. У даному випадку співпали політико-економічні плани урядових кіл Російської імперії (створення противаги польським поміщикам у вигляді економічно ефективного і лояльного до влади господарства колоністів) та сподівання іноземних поселенців на дешеві землі та пільговий режим господарювання.