Вплив європейської архітектури на планування та забудову міст Палестини (кінець XIX - середина XX століть)

Abstract

Висвітлені історичні аспекти впливів європейської архітектури на містобудування та архітектуру Палестини. Теоретична частина дослідження свідчить, що в архітектурі Сходу зберігається прагнення до гармонії з природою, пристосування до ритму та законів природи. Виявлено, що не дивлячись на експансивний характер, вплив європейської цивілізації у стародавні періоди збагатив архітектуру Палестини елліністичною та римською культурою, архітектурою та містобудівельно-планувальними ідеями. У період з кінця XIX до середини XX століття європейський вплив отримав відображення у будівництві поселень, плануванні міст Тель-Авів та Хайфа; були застосовані всесвітньо відомі та прогресивні функціонально- композиційні схеми: «місто-сад», «лінійне місто» з різними забудовами - суворо живописною, прямокутною. Зодчі Палестини та Європи зробили значний внесок у формування нової структури. Дослідження показало, що розвиток цього процесу можна подати у вигляді трьох рівнів: історико-об’єктивний, територіально-містобудівний та особистісно-суб’єктивний. Результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, опубліковано 6 статей.