Енергоефективність в будівництві та архітектурі

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/142

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25
  • Документ
    Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків
    (КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, Артем
    Основою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3 /людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3 /людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.
  • Документ
    Перспективні конструкції водогрійних котлів великої потужності для систем централізованого теплопостачання.
    (КНУБА, 2019) Гламаздін, Павло; Гламаздін, Дмитро; Шварценбергер, Рудольф
    Стаття присвячена актуальної те- мі – підвищенню енергоефективності потужних опалювальних котелень і станцій теплопоста- чання систем централізованого теплопостачан- ня міст України, зокрема заміні відпрацював- ших свій експлуатаційний термін і фізично зношених водогрійних котлів великої потужно- сті. Реально в потужних опалювальних котель- них систем централізованого теплопостачання міст України використовуються водогрійні котли двох серії – ПТВМ та КВГМ. Обидва типа котлів сьогодні не задовольняють потреб ринку – вимог нормативних документів з еко- логії та з енергоефективності. В пострадянсь- ких країнах Прибалтики та Східної Європи накопичений великий досвід з модернізації цих котлів з метою підвищити їх екологічні та теп- лотехнічні показники. Зокрема за рахунок замі- ни пальників на більш сучасні, зменшення їх кількість для котлів серії ПТВМ, улаштування газощільних екранних поверхонь в топках кот- лів, заміни обмурування на легке з волокнистих матеріалів, глибокої автоматизації роботи кот- лів та оснащення частотними регуляторами тягодуттєвих машин.Однак при необхідності збільшувати по- тужності великих опалювальних котелень ви- користовувати котли типів ПТВМ та КВГМ вже недоречно. В наведеному в статті огляді технічної літератури проаналізовано великий обсяг інформації з результатами досліджень щодо оптимізації конструкції потужних паро- вих котлів, зокрема з оптимізації компонування пальників в топках. Аналіз цієї інформації по- казав, що її можна використовувати і для прое- ктування водогрійних котлів великої потужнос- ті (від 30 МВт до 200 МВт).На основі аналізу інформації вибрані напрямки оптимізації конструкцій водогрійних котлів великої потужності розташування пальників в своді або в поду топок, використання газощіль- них екранних поверхонь, частина з яких вико- нується двосвітними, використання якомога меншої кількості модульованих пальників Low NOx великої потужності, глибока автоматиза- ція роботи котлів і котельні взагалі. В статті наведений приклад концептуальної конструкції водогрійного котла потужністю 120 МВт з використанням названих вище принци- пів у порівнянні з водогрійним котлом такої же потужності, що являє собою модернізований варіант котла ПТВМ-100 потужністю 116 МВт. Порівняння показує, що пропонуємо концептуальна конструкція водогрійного котла має май- же в 2,5 рази меншу металоємність, майже в 2 рази менше за висотою, має набагато гнучкіше та широке регулювання, що веде до меншої вартості самого котла та відповідно вартості монтажних робіт.
  • Документ
    Проблеми архітектурної організації екологічного та енергоефективного житла на прикладі екологічного блокованого житлового будинку в м. Полтава
    (КНУБА, 2018) Конюк, А.; Данько, К.
    В статті досліджено тенденції архітектурної організації екологічного та енергоефективного житла в Україні. Проаналізовано типи проведення розрахунків, виділені основні напрямки рішень за якими необхідно проводити розрахунки енергоефективності житла. Пріоритетними в рамках даного дослідження обрано архітектурно-планувальні особливості з конструктивним вирішенням. Досліджено вза-ємовплив та взаємозв'язок конструктивної схеми та матеріалів з формою будівлі, що встановлює певні обмеження або задає певний напрямок об'ємно-просторового та композиційно-стилістичного вирішення фасадів будівлі. Розглянуто місцеві екологічні матеріали, що мають потенціал вторинного використання, не забруднюючи оточуюче середовище. Виявлено, що великий потенціал екологічності та доступності серед місцевих традиційних матеріалів в Україні має така відновлювальна сировина як солома, яка просто перетворюється в будівельний матеріал, і легко може бути утилізована після багаторічного використання. Проаналізовано переваги та недоліки використання солом’яних блоків (панелей). В даній роботі запропоновано до аналізу проект енергоефективного житлового будинку по вул. Лисенка, в м. Полтава (район Червоний Шлях). Описано основні архітектурно- планувальні та об'ємно-просторові рішення будинку, обґрунтовано вибір основних конс-трукцій та будівельних матеріалів. Розраховано теплотехнічні характеристики конструкцій з визначенням необхідної товщини теплоізолюючих матеріалів. Доведено підвищення рівня екологічності будівлі у трьох напрямках: 1 - екологічність та відновлюваність матеріалів основних конструкцій (стін та перекриття); 2 - зменшення кількості енергії на виготовлення стін та монтаж (порівняно з звичайною цеглою - менше у 300 разів); 3 - вартість будівництва 1 м2 будівель із солом’яних панелей (блоків) може бути у 3 рази менше в порівнянні із традиційними конструктивними системами (цегла, залізобетонні перекриття). В статті продемонстровано яким чином архітектурно-планувальні та конструктивні прийоми можуть підвищити енергофективність будинку на прикладі проектного рішення еко-логічного блокованого житлового будинку в місті Полтава.
  • Документ
    Врахування вартості життєвого циклу при проектуванні суміщених покриттів будівель
    (КНУБА, 2018) Гетун, Г.; Лесько, І.
    Метою даного дослідження є висвітлення ролі критерію вартості життєвого циклу при прийнятті рішень щодо вибору огороджувальних конструкцій покриттів житлових і нежитлових будівель. У сучасній будівельний практиці України визначним фактором погодження замовником/інвестором проектного рішення суміщених покриттів будівель є мінімізація витрат на будівництво. Хоча для досягнення максимальної ефективності використання матеріальних ресурсів необхідним є оцінка витрат на період усього життєвого циклу об’єкта. Оптимізація вартості життєвого циклу будівлі повинна зайняти ключову роль в процесі прийняття рішень, оскільки вона включає економічний аналіз витрат, пов’язаних з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням будівельного об’єкту. Найбільший ефект від використання вартості життєвого циклу можна отримати на стадії проектування будівель. Сучасні покрівельні системи, в яких використовуються ефективні матеріали і технології дозволяють створювати герметичні, енергоефективні та надійні конструктивні рішення суміщених покриттів, які доцільно використовувати не лише в нежитлових будівлях, а й в багатоповерхових житлових будинках. Задача вибору оптимального рішення огороджувальної конструкції суміщеного покриття на стадії проектування будівлі визначається як багатокритеріальна кардинального вибору альтернатив з різними важливими критеріями зі скінченої множини допустимих рішень при вирішенні слабко структурованої проблеми з чітко заданими розподіленими параметрами. В даній статті наведені пропозиції щодо вибору типів складових шарів суміщених покриттів будівель. Представлені параметри, що дозволяють проектувати енергоефективні технічно, економічно та екологічно раціональні системні рішення суміщених покриттів будівель.
  • Документ
    Вплив повітрообміну в приміщеннях на енергоефективність багатоквартирних житлових будинків
    (КНУБА, 2019) Гетун, Галина; Кошева, Вікторія; Гамоцький, Роман; Гончаренко, Артем
    Основою сучасної світової політики енергозбереження є система законодавства, яка передбачає сукупність інституційних, регулятивних і стимулюючих заходів щодо режиму раціонального споживання природних ресурсів. Одним з найважливіших складових забезпечення енергоефективності багатоквартирних житлових будинків є удосконалення технічних нормативно-правових актів щодо їх теплозахисту. Збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі знижує трансмісійні втрати тепла, проте витрати на нагрівання інфільтруючого повітря в приміщеннях залишаються незмінними, завдяки чому їх частка в загальному тепловому балансі будівлі постійно зростає, до теплової модернізації вона складає 30%, а після – 73%. Для пошуку методів зниження втрат теплоти, які пов’язані з вимогами обов’язкової вентиляції приміщень житлових будинків, розглянуто існуючі нормативи припливного повітря, які складають 2,5 м3/людину на 1 м2 житлової площі [4]. Дана величина визначена з урахуванням потрібного для асиміляції СО2 повітрообміну та норм житлової площі на одну людину. В зв’язку з покращенням житлових умов населення України та збільшення забезпеченості житловою площею показник потрібного повітрообміну може бути зменшений до 1,6 м3/людину на 1 м2 житлової площі. Розрахунки показують, що пониження показника повітрообміну призводить до збільшення класу енергоефективності будівлі та зменшенню частки втрат теплоти на нагрівання припливного повітря в загальному балансі теплоти. Доведено, що завдяки розміщенню по сторонах горизонту віконних прорізів багатоквартирного житлового будинку можна досягти зниження питомого показника витрати теплової енергії на опалення та вентиляцію будівлі. Так як сучасні герметичні вікна не можуть підтримувати запропонований нами, і тим паче нормативний показник повітрообміну, пропонується вікна приміщень кухонь комплектувати припливними клапанами.
  • Документ
    Моделювання теплообміну енергоефективної будівлі
    (КНУБА, 2018) Болгарова, Н.; Плоский, В.; Скочко, В.
    В процесі проектування енергое-фективних будинків особливої уваги потребує дослідження балансу енергонадходжень та енерговтрат. Це пояснюється тим, що потреба у забезпеченні будинку енергетичними ресурсами може стати ключовим питанням у визначенні його сумарної площі приміщень та вплинути на результуючі об’ємно-планувальні рішення. Окрім того, вкрай важливо мати можливість точно оцінювати величини енерговитрат, що відбуватимуться в огороджувальних конструкція та інженерних системах майбутнього будинку, з метою їх мінімізації ще на етапі виконання проектних робіт. Для вирішення цієї задачі необхідно мати гнучкий та наочний апарат моделювання процесів теплообміну та відповідну математичну інструментальну базу, що дозволятимуть враховувати вплив режимів роботи усіх інженерних систем (включаючи системи опалення, вентиляції та кондиціонування) у різні пори року, а також даватимуть змогу легко змінювати початкові та крайові умови розрахунків, а саме: конфігурації зовнішніх і внутрішніх стін, перекриттів та покриттів, кількість та місця розміщення світ-лопрозорих конструкцій, а також можливі дефекти та нещільності огороджувальних конструкцій, в результаті яких виникатимуть інфільтраційні процеси, що впливатимуть на кратність повітрообміну приміщень та тепловтрати будівлі у цілому. В даній роботі розглядається математичний апарат моделювання стаціонарного температурного режиму будівлі, що базується на комплексному системному розрахунку температур на поверхнях та у повітрі внутрішніх приміщень, із урахуванням теплофізичних параметрів матеріалів стінових конструкцій, вікон та дверей, теплонадходжень від системи опалення та інших джерел енергії, а також параметрів роботи системи вентиляції. Продемонстровано приклад складання системи теплового балансу приміщень енергоефективного житлового будинку котеджного типу. Показано принципи врахування усіх видів теплообміну між поверхнями та повітряним середовищем кімнат, а також прогнозовані зниження опорів теплопередачі огороджувальних конструкцій, пов’язане з формою будівлі.
  • Документ
    Аналіз конструкцій та теплових процесів у енергетичному вікні
    (КНУБА, 2017) Кріпак, І. С.; Приймак, О. В.
    Метою даної роботи є аналіз існуючих і розробка конструкцій та фізичної моделі теплових процесів енергетичного вікна на основі аналізу літературних джерел та патентних досліджень. Енергетичне вікно крім освітлення простору приміщення має забезпечувати його теплотою у холодний період року і холодом в теплий за допомогою теплового насосу з мікрокомпресором. Поєднання енергоефективного вікна з роботою теплового насосу може перетворити світлопрозору конструкцію з найбільш уразливого щодо теплових втрат елемента конструкції огородження - навпаки в енергогенеруючий елемент. Таке вікно може працювати повністю автономно, як звичайний опалювальний прилад.
  • Документ
    Енергоефетивна переробка промислових стічних вод
    (КНУБА, 2017) Колодько, А. О.; Самченко, Д. М.; Кочетов, Г. М.
    Розроблено процес комплексної очистки стічних вод гальванічних виробництв від важких металів методом феритизації. Досліджено фазовий склад отриманих осадів. Показана економічна доцільність застосування електромагнітного імпульсного способу активації розчину для ініціювання процесу феритизації.
  • Документ
    Повышение энергоэффективности систем освещения в зданиях путем моделирования условий освещения объекта различения простой формы
    (КНУБА, 2017) Егорченков, В. А.
    Одним из путей повышения энергоэффективности систем освещения зданий является переход на более эффективные критерии оценки, для которых необходимы их требуемые значения. В настоящее время они определяются путем проведения сложных и дорогостоящих экспериментов.В работе осуществлена попытка определения требуемых значений параметров светового поля теоретическим путем на основе метода моделирования условий освещения объекта наблюдения с применением точечного исчисления. Модель объекта наблюдения сформирована множеством точек сканированиям ячейках между которыми определялись освещенность и яркость. Рассмотрены два варианта расположения светильника. Первый вариант оказался более энергоэффективным, хотя абсолютные уровни освещения были ниже чем во втором варианте. Повышение энергоэффективности систем освещения достигнуто путем рационального размещения светильника, в результате которого яркостные контрасты были выше.
  • Документ
    Історія та перспективи розвитку норм з енергоефективності будівель в Україні
    (КНУБА, 2017) Сергейчук, О. В.
    У роботі розглядається історія розвитку нормативних вимог до енергоефективності будівель, починаючи з кінця ХІХ сторіччя до наших днів. Показано як змінювалися вимоги до показників енергоефективності будівель і трансформувалися розрахункові формули. Особливу увагу приділено змінам, що були впроваджені після отримання Україною незалежності. Зроблено аналіз сучасного комплексу нормативних документів з енергоефективності та нової редакції ДБН В.2.6.31:2016 «Теплова ізоляція будівель». Проведено їх порівняння з нормами ЄС. Розглянуто можливі напрямки подальшого розвитку та вдосконалення норм у взаємозв’язку з суміжними нормами з будівельної фізики, такими як норми з природної освітленості і інсоляції.