Сучасні проблеми архітектури та містобудування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259
Переглянути
11 результатів
Результат пошуку
Документ Збереження та зміна - головні аспекти еволюції адаптивних архітектурних об'єктів(КНУБА, 2012) Ковальчук К. К.В даній статті визначаються основні аспекти еволюції - збереження та зміна . Викладаються основи наукової гіпотези -поділ системи архітектурного об’єкта на дві взаємопов’язані підсистеми з консервативною та оперативною спеціалізацією, що реалізують основні аспекти еволюції архітектурного об’єкта.Документ Сценографія, як природня властивість архітектури(КНУБА, 2020) Коновалюк, А. В.На основі аналізу об‘єктів громадського призначення різних історичних періодів визначено основну якість архітектури, яка відповідає за вплив просторів на свідомість людини. Її можна назвати сценографія, а саме, як декоративне оформлення процесів, які протікають в просторі. Окрім утилітарного призначення, громадські простори відіграють вагому роль у встановленні правил комунікації між відвідувачами, у передачі цінностей і у формуванні психологічного стану [1, 2]. Сценографія відповідає за участь людини в процесах не тільки на фізичному рівні, виконуючи зазначені дії, а на рівні осмислення і сприйняття дійсності. В статті розкрито, наскільки архітектура, як матеріальна форма, залежить від сценічного підходу в оформлені простору. На основі досліджень різних об‘єктів визначено, що сценографія це першочерговий фактор створення архітектури, який, в свою чергу, диктує, як естетичне оформлення, так і розподілення функціональних процесів. Функція і форма взаємопов‘язані між собою визначеним чином, задля того, щоб вплинути на стан людини. Це, в свою чергу, пояснює, чому виникає різна архітектура, яка подібна за функціональним призначенням. Проаналізовано, наскільки мистецтво архітектури є подібним до оформлення сценічного простору, а також виявлено основні підходи, як у створенні архітектури, так і в сценографії. Розкрито сценографію об‘єктів, які сформовані в різні історичні періоди. Досліджено, як поєднання архітектурних прийомів і якостей в визначеній послідовності, впливає на формування психологічного стану людини. Визначено, яку роль в створенні об‘єктів відіграють цінності, які притаманні тому чи іншому суспільству. Архітектура, яку створюють, як сценографію до конкретних подій, зацікавлює відвідувача брати участь у процесах, співпереживати і взаємодіяти з іншими визначеним чином. Такий підхід, перш за все, розрахований на досягнення цілей, пов‘язаних з управлінням і маніпуляцією суспільством.Документ Роль і значення функції в створенні умов існування людини в архітектурному просторі(КНУБА, 2019) Коновалюк, А. В.В статті актуалізується питання про поняття функції архітектурного простору. Ми звикли вважати функціональним простір, який комфортний у використанні людиною, сприяє виникненню у людини відповідного стану, який зацікавлює людину бути причетним до подій. Тобто, поступово відбулася певна трансформація та злиття понять – доцільності, технологічності з практичністю, впорядкованістю, зручністю та впливом на людину. З кожним новим проектним завданням перед архітектором може виникнуть нові задачі і тоді функція може змінитися. Для розуміння, що визначає функція і які характеристики простору вона враховує, виникає необхідність конкретизувати сенси, які включає це поняття. Це, в свою чергу, може допомогти архітектору зрозуміти, що передбачає функція для існування людини в архітектурному просторі. Саме тому було досліджено, як це поняття тлумачиться в різних наукових галузях. Проаналізовано, наскільки поняття функції в архітектурі співпадає з її визначенням в інших наукових сферах. На основі цього зроблено висновки, чи правильно розцінювати архітектуру аналогічно тому, як функціонують речі іншої природи. Розкрито походження функціонального підходу в архітектурі, як основного методу проектування в ХХ ст. та проаналізовано основні думки, які вплинули на визначення ролі функції в формуванні архітектурного об‘єкту. Досліджено, наскільки тлумачення архітекторів-функціоналістів співвідносяться з процесами життєдіяльності людини, а саме з здібностями, завдяки яким вона осмислює, сприймає і орієнтується в просторі. Виявлено, які сфери існування людини включає функція, а які ні. Зроблено висновки, чи доречно опиратися на функціональне призначення, як основу для створення архітектурного об‘єкту, і чи такий підхід в проектуванні відповідає соціокультурним змінам в суспільстві.Документ Адаптивні будівлі та їх вплив на середовище(КНУБА, 2018) Оськіна, М. О.Розглядається типологія будівель і навколишнього середовища, ідея застосування методології проектування адаптивних будівель, що мають характеристики енергоефективної, параметричної та кінетичної архітектури. Встановлені автором фактори адаптації - приклад, як саме архітектура на різних рівнях проектування виступає зв‘язком між елементами урбаністики та природніми об‘єктами.Документ Актуализация проблемы взаимоотношения "человек-пространство". Теоретическо- философские основы(КНУБА, 2017) Яблонська, Г. Д.; Коновалюк, А. В.В статье рассмотрены проблемы взаимодействия человека с пространством. Исследуется понимание пространства, которое предлагается базировать на теоретико-философских основаниях, где пространство воспринимается в разных категориях познания, разработанных в трудах М. Хайдеггера, В. Топорова, А. Лефевра, К. Линча, Э. Берна. Приведена общая схема-модель взаимодействия человека с онтологическим, социальным, психологическим пространством, а также с пространством текста и обитания.Документ Цивілізована наукова дискусія – шляхи до вирішення образу історичного міста(КНУБА, 2016) Куліков, П. М.; Товбич, В. В.За результатами дискусії в рамках ІІ міжнародної науково-практичної конференції, "Архітектура історичного Києва. Ландшафт і вода" визначено актуальність і науковість цієї тематики для вирішення проблем історичного Києва.Документ Програма семи кроків і семи засобів управління якістю в архітектурній діяльності(КНУБА, 2009) Товбич, В. В.Запропоновано фрагмент дослідження управління якістю в архітектурній діяльності , а саме програму семи кроківДокумент Дослідження функціонального фактору архітектурного формотворення(КНУБА, 2013) Фролов, А. А.У дослідженні розглядаються функціональні процеси та пов’язані з ними сутності (учасники, ініціатори, потреби тощо), даються їх узагальнені визначення, аналізується структура зв’язків між ними, досліджується поетапний перехід від окремих потреб та функціональних процесів до структури приміщень, що формується на їх основі.Документ Зв’язок контекстно-чутливих систем з архітектурою(КНУБА, 2012) Аранчій, Д.О.Розглянуто сучасні методи формотворення в архітектурі, класифіковано їх за основними ознаками щодо динамічності та контекстуальної чутливості. Виокремлено динамічні системи, чутливі до контексту. Означено перспективні методи проектної практики.Документ Життєдіяльність системи управління архітектурною діяльністю(КНУБА, 2011) Товбич, В. В.Запропоновано використовувати принцип необхідного різноманіття для управління життєдіяльністю системи "архітектурна діяльність".