Сучасні проблеми архітектури та містобудування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259
Переглянути
78 результатів
Результат пошуку
Документ Класифікація гуртожитків для молоді(КНУБА, 2011) Федченко О. В.У статті запропоновано класифікацію гуртожитків для молоді за основними ознаками : тип мешканця , місткість гуртожитку, архітектурно - планувальна організація та система обслуговування .Документ Прийоми реконструкції будівель професійно-технічних навчальних закладів(КНУБА, 2011) Закрепа, Л. М.В даній статті розглядається необхідність вирішення масштабних задач оновлення існуючого фонду будівель професійно-технічної освіти . Визначені напрямки удосконалення будівель професійно-технічних навчальних закладів та прийоми розвитку реконструкції , з метою підвищення якості архітектурно-планувальних рішень даних типів будівель.Документ Простір і середовище, як об'єкти проектування(КНУБА, 2011) Зенькович, Н. Г.У статті досліджуються особливості та проблеми формування спеціальності дизайн середовища. Показана різниця між середовищем та просторам, надані їх основні види та типи.Документ Інформаційна модель об’єкта нормування як основа визначення нормативних вимог з застосуванням параметричного метода нормування(КНУБА, 2020) Омельяненко, Максим Вікторович; Омельяненко, Марина Вікторівна; Omelianenko Maksym; Omelianenko MarynaВ статті обґрунтовується доцільність створення інформаційної моделі об’єкта нормування (споруди або території, їх частини) як основи формування нормативних вимог з застосуванням параметричного метода нормування. Для створення сучасної нормативної бази будівельної галузі необхідний повний перегляд методології до визначення нормативних вимог до об’єктів нормування. Нормативне забезпечення повинно бути мобільним, оперативно реагувати на зміну потреб споживача до створюваного середовища та його елементів. Тому формування нової методології визначення нормативних вимог – одна з найважливіших задач у сфері нормотворення у будівельній галузі. Інформаційна модель об’єкта нормування повинна базуватися на потребах споживача. Вона є динамічною системою, оскільки потреби споживача постійно змінюються, а також запроваджуються нові технології та матеріали у будівельну практику. The article explains the viability of designing an information model of the standardization object (facilities or territory, their parts) as a foundation for setting statutory requirements using a parametric standardization method. To establish a contemporary normative base of the construction industry, one should comprehensively review methodological approaches to the definition of normative requirements for standardization objects. Normative assurance should be mobile and should promptly respond to changes in consumer needs regarding the forming environment and its elements. Therefore, development of a new concept of normative requirements is one of the crucial objectives in construction industry standard setting. The efficiency of normative assurance affects industry performance, the level of consumer satisfaction with the forming living conditions and human activities. An important step in creating the new concept is to develop the efficient information model of the standardization object, which will lie at the root of developing new up-to-date normative requirements. This information model should be based on consumer needs. It is worth mentioning that such an information model is a dynamic system because of constantly changing consumer demands and integration of new technologies and materials in construction operations.Документ Комфортне середовище для людини та оновлене нормативне регулювання(КНУБА, 2020) Омельяненко, Максим Вікторович; Омельяненко, Марина Вікторівна; Omelianenko Maksym; Omelianenko MarynaУ статті обґрунтовується необхідність запровадження нових методологічних підходів у формуванні нормативного забезпечення будівельної галузі на основі параметричного метода нормування, а також визначаються першочергові кроки в напрямку реформування нормативної бази. Комфортне середовище – головна мета архітектурної діяльності. Однак в переважній більшості випадків ця мета реалізується з подоланням різних штучно створених перешкод. Однією з таких перешкод є чинне нормативне забезпечення, яке своїм змістом і надмірною конкретизацією не дозволяє проектувальнику створювати нові цікаві архітектурно-інженерні рішення і, крім того, гальмує запровадження новітніх технологій, що стрімко з’являються у світовій проєктно-будівельній практиці та заходять на ринок України. Вихід із цієї ситуації є. Це запровадження параметричного метода визначення нормативних вимог, який, на відміну від чинного на сьогодні приписувального (або розпорядчого) метода допомагатиме проектувальнику вирішувати питання, пов’язані зі створенням об’єкта будівництва. Адже запровадження параметричного метода – це не лише зміна у підходах до визначення нормативних вимог, а й кардинальна зміна всієї структури нормативного забезпечення. The article explains the necessity to implement new methodological approaches to the establishment of regulatory support of the construction industry based on the parametric normalization method and defines the first priority steps towards regulatory framework reformation. A comfort environment is the main goal of architectural activities. However, in the majority of cases, this goal is implemented by overcoming various artificially created obstacles. One of the obstacles includes the current regulatory support that does not allow project designers to develop new interesting architectural and engineering solutions due to its content and excessive specification, as well as slows down the adoption of advanced technologies appearing in global designing and construction practice and entering the Ukrainian market. There is the way out. It is referred to the implementation of the parametric method for defining regulatory requirements, which will help project designers solve construction object creation issues unlike the current prescriptive (or administrative) method. The introduction of the parametric method means not only changes in approaches to the definition of regulatory requirements, but also fundamental changes in the whole structure of regulatory support.Документ Архітектура активного довголіття: сучасні моделі житла для людей похилого віку(КНУБА, 2020) Здетовецька, Наталія Олександрівна; Zdetovetska, NataliiaУ статті розглянуто сучасні архітектурні практики та особливості організації житлового середовища для літніх людей в контексті проблем, пов’язаних із глобальним старінням суспільства. Старіння населення та трансформація традиційної сімейної моделі збільшує роль соціальної підтримки і створює необхідність пошуку альтернативних моделей житла для задоволення потреб «нової» домінуючої групи. Пропозиції варіюються від самостійного проживання в індивідуальних будинках або квартирах до переходу в інтернатні заклади з цілодобовим доглядом. Незалежно від культурних, соціальних і фінансових факторів, абсолютна більшість літніх людей намагається докладати максимальних зусиль, аби обслуговувати себе самостійно і вважає за краще старіти вдома. Однак вікові фізіологічні зміни та соціальна ізоляція можуть зробити такий вибір для них небезпечним. Ризики може зменшити житлове середовище, архітектура якого забезпечує для літніх людей доступність та безпеку та сприяє соціальній згуртованості. Пошук таких рішень є альтернативою будинкам пристарілих і спробою утримати людей похилого віку в їх звиклому міському оточенні. Найпоширенішим сучасним планувальним методом є системне поєднання житла та різних громадських просторів для сприяння активності та взаємодії старших мешканців, а також інтеграції жителів різних поколінь чи соціальних груп. Паралельно спостерігається все більша увага до таких інноваційних форм проживання літніх людей, як житлові співтовариства - альтернативне житло, яке створюється за участю самих літніх громад для забезпечення взаємної підтримки без шкоди для приватності користувачів. В роботі також досліджується, якими є переваги і недоліки існуючих моделей житла для літніх людей і які просторові рішення відповідають сучасним тенденціям та потребам старіючого українського суспільства. The article considers some modern architectural practices and features of senior housing in the context of the population aging problem. The aging of society and the transformation of the traditional family model increase the role of social support and make it necessary to find alternative housing design to meet the needs of the “new” dominant group.The offers vary from independent living in an individual house or apartment to nursing homes 24/7 care. Regardless of cultural, social, and financial factors, the vast majority of the elderly try their best to take care of themselves and prefer to age at home. However, age-related physiological changes and social isolation can make this choice dangerous for them. These risks can be reduced by a living environment that increases safety and promotes social cohesion. Finding such solutions is an alternative to nursing homes and an attempt to keep the elderly in their usual urban surroundings. The most common modern planning method is a combination of different public spaces to promote the activity and interaction of the seniors, as well as the integration of residents of different generations or social groups. At the same time, there is a growing focus on innovative forms, such as senior co-housing - alternative housing that is developed with the participation of older communities themselves to ensure mutual support without compromising privacy. The article investigates the advantages and disadvantages of existing senior housing models and spatial solutions that can meet modern trends and needs of the aging Ukrainian society.Документ Особливості формування сучасної архітектури в історичному ансамблі великих міст(КНУБА, 2020) Попович, Дмитро Сергійович; Dmytro PopovychУ статті аналізується формування сучасної житлової архітектури в історичному ансамблі великих міст, та яких потрібно притримуватися принципів поєднання архітектури в історичній забудові. Метою дослідження є винайти і упорядкувати особливості формування житла при малій площі забудови в історичному середовищі, сформулювати методи і вказівки при архітектурному проектуванні, обов’язкові при будівництві в центрах великих міст. Контроль поверховості при проектуванні, екологічність, поєднання архітектури фасадів різного стилю, збереження і розвиток громадського простору в центрі міста - основні методи мудрого поєднання архітектури різних століть. Дане дослідження повинно стати основою для контролю над розвитком нової архітектури в центрі міста. The article analyzes the formation of modern residential architecture in the historical ensemble of large cities, it is necessary to adhere to certain principles of the combination of architecture in historical buildings. The purpose of the study is to invent and streamline the features of the formation of housing with a small building area in the historical environment, to formulate methods and guidelines for architectural design, mandatory for construction in the centers of large cities. Control over the number of storeys during design, environmental friendliness, the combination of architecture of facades of various styles, the preservation and development of public space in the city center are the main methods of a wise combination of architecture of different centuries. This study should be the basis for monitoring the development of new architecture in the city center. The purpose and objectives of the study is to formulate a clear mechanism and criteria for the correct and harmonious combination of modern architecture in the historical environment, which will be the basis for guidelines to be built in the historic center of large cities. In modern conditions, new neighborhoods and entire residential areas are being designed and built en masse, rapidly and somewhat spontaneously. These formations should be created as systems of various spatially interconnected architectural ensembles that take into account the environment that has developed historically and largely determines the uniqueness of the appearance of old cities. The formation of the basic principles of harmonious combination of new architecture in historic buildings aims to complete the formation of a holistic historical ensemble without gaps and strong contrasts. When designing modern architecture, with a small building area, you need to follow certain clear rules for a better combination of historic buildings with a new building. Important features of the symbiosis of old and new is the selection of individual elements or groups of elements, the dimensions of which must be repeated on buildings. This gives a sense of harmonization in the building and does not radically separate the different styles of architecture.Документ Актуальність орендного житла в українському суспільстві(КНУБА, 2019) Джурляк, У. О.У цій статті описується актуальна ситуація даного типу житла в Україні і його неприйнятний стан. Все гостріше в Україні постають питання низького рівня орендного житла; величезна кількість прикладів «тіньової» оренди, а також, висока вартість оренди житла. Молоді українські сім’ї або одинокі спеціалісти не в змозі отримати доступне комфортне орендне житло або ж придбати його у власність. Колівінг - один із шляхів вирішення проблеми. Основна ціль колівінгів – створити комфортний простір для життя; розвивати різні типи соціальних відносин; мати оптимальну, обов’язково доступну вартість. Основний принцип досягнення цілі - поділ (розподілення) житлом та виключення атрофованих функцій житла.Документ Партисипативні процеси в архітектурному проектуванні житлових чарунок міста(КНУБА, 2018) Яремчук, О. І.У статті досліджується існуюча практика та перспектива розвитку архітектурного проектування елементарних планувальних житлових чарунок міста. Підкреслюється факт недостатньої вивченості партисипативних процесів у проектній діяльності. Акцентується увага на їх перспективній ефективності у вирішенні завдань формування архітектурного середовища міста на засадах сталості.Документ Поліфункціональні громадські будівлі центрів об’єднаних територіальних громад(КНУБА, 2017) Обрізків, А. В.малі міста є одними з найчисельніших в Україні і в них проживає майже половина населення. Після прийняття Закону «Про України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)" та «Про добровільне об‘єднання територіальних громад» містам і селам, що відіграють роль центрів ОТГ надається особлива роль у самоврядуванні. Відповідно до цього статусу планується створення громадських центрів, що супроводжували б діяльність новостворених ОТГ та забезпечували б усі необхідні функції для обслуговування населення