Стаття присвячена дослідженню можливостей та доцільності
використання природно-гідрологічного методу захисту прибережних територій
на основі «блакитно-зеленої» інфраструктури, який формує «базис» наступних
планувальних рішень комплексної програми заходів щодо сучасної
архітектурно-ландшафтної організації цих територій.