Вип. 61

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/155

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Структура та функції електронного каталогу мір якості геопросторових даних
    (КНУБА, 2014) Горковчук, М. В.
    Розглянуто структуру та функції електронного каталогу мір якості геопросторових даних, описано реалізацію каталогу мір якості в базі даних та місце каталогу в системі оцінювання якості геопросторових даних. Висвітлено переваги реалізації реляційної моделі бази даних електронного каталогу мір. Каталог мір подано як базовий інформаційний ресурс для систем оцінювання якості наборів геопросторових даних, оскільки він становить інформаційну базу для програм тестування відповідності наборів даних технічним вимогам та формування метаданих про якість.
  • Документ
    Сховище інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи геоінформаційної системи містобудівного кадастру
    (КНУБА, 2014) Горковчук, Д. В.
    У статті подано склад і структуру базових геоінформаційних ресурсів міста, описано ресурси базової адресно-просторової структури території міста та ресурси єдиної цифрової топографічної основи; розроблено логічну модель реєстрів бази даних інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи, для кожного з реєстрів розроблено й описано склад атрибутів та відповідні кодифікатори; обґрунтовано вибір системи керування базами даних для реалізації сховища інформаційних ресурсів.
  • Документ
    Влияние грубых ошибок в задаче преобразования координат с использованием рекуррентной формулы
    (КНУБА, 2014) Зіборов, В. В.
    Предложен контроль грубых ошибок в задаче преобразования координат по способу Гельмерта. При поступлении на вход информационной системы очередной четвёрки координат генерируется два уравнения поправок. Обратную матрицу новой системы нормальных уравнений предлагается искать на основе предыдущей обратной матрицы по рекуррентной формуле Шермана – Морриса. Грубая ошибка выявляется при анализе очередного вектора поправок. Если максимальная по модулю поправка оказывается большей некоторого ценза, то последняя четвёрка координат вводимой точки бракуется. Приведен численный пример решения задачи.