Вип. 11

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/304

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Вплив корозії на тривалість роботи водопровідних мереж на прикладі м. Києва
    (КНУБА, 2002) Прокопчук, І. Т.; Свинар, В. С.
    Водопровідні мережі міста Києва мають довжину понад 3700 кілометрів. Більша частина (близько 67%) з цієї довжини мереж замортизовано. За 2000 рік ВАТ АК "Київводоканал" було виконано 15485 заявок на ремонтні роботи, з яких 7515 (49%) пов’язані з аварійними ситуаціями - ліквідація витоків води. Із загальної кількості витоків води із водопровідних мереж (7515) 2614 пов’язано з розриттям трубопроводів, які за характером пошкоджень поділяються на : 1- корозійні пошкодження - 1676 (64%); 2- розриви трубопроводів - 519 (20%); 3- розладнання стикових з‘єднань – 419 (16%).
  • Документ
    Концептуальне рівняння матеріального балансу з урахуванням віку біоценозу
    (КНУБА, 2002) Таварткіладзе, І. М.; Федорець, М. .В.
    На початку сторіччя прикріплений біоценоз вважався єдиним робочим механізмом, тому кінетика процесу розглядалася як "чорний ящик". У 40-і роки з появою теорії завислого біоценозу кінетика процесу, яка являла собою відому ферментативну реакцію, математично описувалася рівнянням Міхаеліса и Ментен. Потім рівняння ферментативної реакції було удосконалено для конкретної задачі (очищення стічних вод) Моно, для чого в рівняння була введена концентрація завислого біоценозу (активного мулу). Але рівняння Моно враховує тільки окислювальний процес, при цьому до уваги не приймається швидкість сорбційного переносу (доставка субстрату). Порівняно з активним мулом, прикріплений біоценоз розглядався як такий, що має низьку окислювальну здатність.