Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Виробничий ризик для працюючих при реконструкції автомобільних шляхопроводів в м. Києві(Сталий розвиток – стан та перспективи. IІІ міжнародний науковий симпозіум. Львів – Славське: Збірник матеріалів — Київ : Яроче́нко Я. В., 2022. С. 234 – 236., 2022-01-22) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.В рамках Проекту «Велике будівництво» в містах України вкрай актуальним постає питання гарантування безпеки для працюючих на відкритому повітрі, які протягом 8- годинного робочого дня знаходяться під впливом постійного шумового забруднення. Питання, яке розглянуто в даному дослідженні – чи знаходиться в існуючих межах шумового опромінення нормативне значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі від впливу шуму автомобільного транспорту біля великих перехрестів та шляхопроводів в м. Києві з метою управління виробничим ризиком та визначення засобів захисту для цієї категорії працюючих.Документ Виробничий ризик від постійного шумового навантаження для робітників відкритого повітря(2021-12-27) Ковальова, А. В.Отримані результати середньозважених і максимальних рівнів шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі потребують заходів по зниженню шумового навантаження, які слід розробляти з врахуванням середньострокової та короткострокової перспективи (1-3 роки), а також щорічний перегляд значень виробничого ризику.Документ Розрахунок виробничого ризику від шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі(2021-10-15) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.Результати досліджень націлені на забезпечення безпеки працюючих на відкритому повітрі при ремонті автошляхопроводів великого міста та на будівельних майданчиках поблизу великих перехрестів. Дані дослідження можуть бути використані при складанні планів моніторингових спостереженнях за шумовим забрудненням міського середовища та визначенні виробничого ризику працюючих з метою запобігання хронічних захворювань та нещасних випадків на виробництві. Значимість роботи полягає в необхідність посилення наявного динамічного контролю за умовами праці та здоров’ям працюючих на відкритому повітрі в умовах постійного шумового навантаження міста та необхідності щодо перегляду вимог до роботодавця, які регулюють захист працюючих від шуму.Документ Вплив клімату на розповсюдження звуку(ITTA, КНУБА, 2021-04-23) Ковальова, А. В.В умовах глобальних кліматичних змін фактори навколишнього середовища здійснюють додатковий ризик для здоров’я працівників, які працюють на відкритому повітрі. Це, перш за все працівники будівельної та автодорожньої галузей. В роботі розглянуті фактори впливу клімату на розповсюдженні звуку, що є чинником негативного впливу на здоров'я працюючих на відкритому повітрі.Документ Оцінка і класифікація виробничого ризику при виконанні дорожніх робіт на прикладі м. Києва(2021-03-18) Ковальова, А. В.Розроблена системна математична модель оцінки та класифікації значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів забруднення міського середовища та проведено її апробацію для умов м. Києва. Результати роботи актуальні для удосконалення управління безпекою працюючих при виконанні дорожніх робіт за рахунок комплексного врахування всіх шкідливих факторів впливу при оцінці виробничого ризику.Документ Розробка процедури керування ризиками небезпек та можливостей при виконанні робіт на висоті у будівельній галузі(ПДАБА, 2020-12-01) Гунченко, Оксана МиколаївнаЗ прийняттям у 2018 році міжнародного стандарту ISO 45001, який планується ввести в законодавче поле України з 2021 року, все більшої актуальності набувають питання впровадження процедури керування ризиками небезпек для життя, здоров’я та працездатності персоналу під час виконання професійних обов’язків або дій в інтересах підприємства. Будь-яке виробниче середовище, в якому реалізована система, складові якої – це людина та технологічне обладнання, генерує небезпеки, які мають імовірність реалізуватись в інцидент, небезпечну подію чи аварію з певними миттєвими та/або віддаленими наслідками. Обґрунтовано постає питання, пов’язане зі зменшенням міри небезпеки, − ризику, що характеризує певну виробничу діяльність. Мета статті – аналіз методології керування ризиками та можливостями у сфері охорони здоров’я і безпеки праці й створення відповідної документованої процедури відповідно до сучасного міжнародного та державного законодавства. Висновок. Запропоновано методологію оцінювання ризиків небезпек та можливостей, яка базується на матричному методі та сформована на основі базового методу для оцінювання ризиків «краватка метелик». Ця процедура має бути задокументована та доповнена реєстрами ризиків, які можуть бути розроблені за видами небезпек на основі класифікації шкідливих та небезпечних чинників виробничого процесу. Обов’язкова вимога для впровадження такої методики – її сприйняття та фіксація на рівні вищої ланки керівництва організації й лідерство вищої ланки керівництва в цьому напрямку. Також оцінювання ризиків та розроблення дієвих упереджувальних заходів з охорони здоров’я та безпеки праці неможливі без залучення персоналу організації на рівні відповідного структурного підрозділу та його участі у постійному моніторингу змін у системі «людина − виробниче обладнання − виробниче середовище» й підвищення його компетенцій щодо ідентифікації небезпек та методів оцінювання ризику.Документ Система менеджменту екологічної безпеки – як одна із складових енергетичної ефективності(КНУБА, 2020-12-30) Гунченко, Оксана Миколаївна; Волошкіна, Олена Семенівна; Кравченко, Марина Василівна; Корінний, Володимир ІллічУ статті обґрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю – як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення сутності екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обґрунтовані основні практичні принципи її забезпечення, а також показані перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки при звичайному стані навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід’ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обґрунтовані конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведені базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які опираються на цикл Шухарда-Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015.Документ Компетенції в сфері безпеки праці та екології(Херсонська державна морська академія, 2020-09-12) Гунченко, Оксана Миколаївна; Волошкіна, Олена Семенівна; Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Корінний, Володимир Ілліч; Вальченко, Олександр ІвановичВ статті розглянуто питання формування компетентностей, спрямованих на ризик-орієнтоване мислення у здобувачів освіти освітнього рівня "бакалавр" і "магістр" під час вивчення дисциплін "Загальна екологія", "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", "Охорона праці в галузі".Документ Інтегровані системи менеджменту як основа сталого розвитку(ХНУБА, 2020-03-21) Гунченко, О.М.Концепція сталого розвитку спрямована на гармонійний розвиток трьох складових – економічного зростання, екологічного благополуччя та суспільної рівності. На сьогодні обґрунтовано висунуто 17 цілей сталого розвитку (ЦСР) та 168 індикаторів їх досягнення. Серед 17 ЦСР 4 - безпосередньо пов’язані зі станом здоров’я нації та окремої людини – це ЦСР 2, 3, 6 та 11; 6 – пов’язані з питаннями безпеки виробничих процесів та професійної діяльності – ЦСР 3, 5, 8, 9, 11 та 12; 7 – відтворюють зацікавленість у покращенні в екологічній сфері – ЦСР 6, 7, 11-15 і 14 – зорієнтовані на подолання суспільної нерівності – ЦСР 1-12, 16, 17.