Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Виробничий ризик для працюючих при реконструкції автомобільних шляхопроводів в м. Києві(Сталий розвиток – стан та перспективи. IІІ міжнародний науковий симпозіум. Львів – Славське: Збірник матеріалів — Київ : Яроче́нко Я. В., 2022. С. 234 – 236., 2022-01-22) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.В рамках Проекту «Велике будівництво» в містах України вкрай актуальним постає питання гарантування безпеки для працюючих на відкритому повітрі, які протягом 8- годинного робочого дня знаходяться під впливом постійного шумового забруднення. Питання, яке розглянуто в даному дослідженні – чи знаходиться в існуючих межах шумового опромінення нормативне значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі від впливу шуму автомобільного транспорту біля великих перехрестів та шляхопроводів в м. Києві з метою управління виробничим ризиком та визначення засобів захисту для цієї категорії працюючих.Документ Розрахунок виробничого ризику від шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі(2021-10-15) Волошкіна, О. С.; Ковальова, А. В.Результати досліджень націлені на забезпечення безпеки працюючих на відкритому повітрі при ремонті автошляхопроводів великого міста та на будівельних майданчиках поблизу великих перехрестів. Дані дослідження можуть бути використані при складанні планів моніторингових спостереженнях за шумовим забрудненням міського середовища та визначенні виробничого ризику працюючих з метою запобігання хронічних захворювань та нещасних випадків на виробництві. Значимість роботи полягає в необхідність посилення наявного динамічного контролю за умовами праці та здоров’ям працюючих на відкритому повітрі в умовах постійного шумового навантаження міста та необхідності щодо перегляду вимог до роботодавця, які регулюють захист працюючих від шуму.Документ Оцінка і класифікація виробничого ризику при виконанні дорожніх робіт на прикладі м. Києва(2021-03-18) Ковальова, А. В.Розроблена системна математична модель оцінки та класифікації значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів забруднення міського середовища та проведено її апробацію для умов м. Києва. Результати роботи актуальні для удосконалення управління безпекою працюючих при виконанні дорожніх робіт за рахунок комплексного врахування всіх шкідливих факторів впливу при оцінці виробничого ризику.Документ Вдосконалення методів аналізу не езпек і виробничого ризику(ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Медяник, Віктор Олександрович; Проніна, Юлія ГенадіївнаАналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та ункціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.