Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Вдосконалення методів оцінки виробничого ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт (АРР) на об'єктах будівництва(ПГАСА, 2016) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Корінний, Володимип Ілліч; Сабітова, Ольга; Улітіна, МаріяУ наш час відбуваються надзвичайні ситуації (НС), що потребує проведення рятувальними підрозді-лами невідкладних аварійно-рятувальних робіт (АРР) у несприятливих погодних умовах при наявності щільної забудови, стиснених об’ємів приміщень, горючих газів і матеріалів, зруйнованих та напівзруйнованих конструкцій і елементів буді-вель, що хаотично обрушилися. При цьому рятувальники працюють у вкрай небезпечних умовах з ризиком травмування, у т. ч. і з тяжкими наслідками, зокрема, за 2015 р. під час проведення АРР травмувалися 60 рятувальників, причому 5 – смер-тельно. Тому необхідним є розвиток методології визначення кількісних показників їх виробничого ризику, що сприятиме вдосконаленню основних методів і засобів безпеки при проведенні АРР. Методика. Зазначено те, що фізичний стан люди-ни упродовж робочого часу змінюється у сторону погіршення якісного виконання розумових і фізичних навантажень. На-приклад, імовірність безпомилкового виконання людиною операцій з прийняття інформації, її оцінки та приймання рішення щодо працездатності підсистем, які нею контролюються, при числі ознак, що сприймаються оператором, у 5-6 і затримці у часі їх появи у 15-40 с, становить P(t) = 0,4470… 0,7830. Крім того, необхідно враховувати і те, що вимоги до ефективності дій рятувальників відносно забезпечення оптимального використання можливостей обладнання і засобів механізації є не-від’ємними з необхідністю урахування їх індивідуальних особливостей і психофізіології, як найважливіших у системі уп-равління. Тому, при визначенні ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт, необхідно враховувати не тільки напра-цювання на відмову технічних систем, які використовуються рятувальниками, а і імовірність безпомилкового виконання останніми виробничих функціональних дій, окремо враховуючи їх у переліку подій та у дереві ризиків. Результати. Дослі-дженнями встановлено необхідність введення у складові визначення імовірності виникнення нещасного випадку рятуваль-ника не тільки напрацювання на відмову технічних систем (стосовно виконання АРР – це, у першу чергу, ручний механізо-ваний інструмент, засоби зв’язку, індивідуального захисту, пожежогасіння і т. ін.), а і психофізіологічних особливостей рятувальників. Встановлено, що існуючі показники своєчасності, точності діяльності оператора, наприклад, такі, як час його роботи між двома відмовами, кількість та інтенсивність відмов за конкретний період часу чи роботи, не у повній мірі визна-чають і відображають діяльність людини. А ступінь стабільності у дотриманні зазначених показників у різних видах і умо-вах діяльності є характеристикою надійності роботи оператора. І тому вона відображає його безпомилкову роботу і визнача-ється імовірністю правильного розв’язання задач. Наукова новизна і практична значимість. Визначено перелік подій, що призводять до відмов ручного пневматичного підйомника при проведенні АРР, та імовірність їх виникнення з побудовою «дерева відмов» і розрахунком надійності підйомника, обґрунтовано перелік подій, що призводять до заподіяння шкоди здоров’ю рятувальника, визначено їх імовірність з побудовою «дерева ризиків», вдосконалено математичну модель розра-хунку ризику імовірністю «людських» відмов (помилок) поряд з імовірністю «технічних», вперше розраховано виробничий ризик рятувальника.Документ Обгрунтування необхідності управління виробничим ризиком(ПГАСА, 2016) Бєліков, Анатолій Серафімович; Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Тищенко, Юрій АнатолійовичМета .У наш час при виконанні процедур, пов’язаних із вступом України у Євросоюз і широким виходом її продукції на європейський ринок, особливої актуальності набувають методологічні питання вдосконалення системи управ-ління охороною праці (СУОП) шляхом забезпечення ризик орієнтованого підходу при оцінці стану охорони праці на об’єктах господарювання. Тому основною метою статті є дослідження шляхів і напрямів вдосконалення методів і засобів ви-значення виробничого ризику. Методика. Основою методики є розроблений ННДІОППБ проект «Концепції економічного управління охороною праці і регулювання промислової безпеки». Проблема, рішення якої передбачаються в «Концепції …» - це обмеження впливу джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими нормами за раху-нок розробки і впровадження комплексу нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію механізмів стимулювання роботодавців до поліпшення умов праці і організації виробничих процесів з ризиком аварій, нещасних випадків і профзахво-рювань у припустимих рівнях, а найманих робітників – до усвідомленого відношення щодо особистої безпеки і безпеки навко-лишніх. Результати. Дослідження, виконані в Україні за останній час, у т. ч. і за участю авторів, дещо змінили розуміння необхідності дотримання вимог міжнародних нормативних документів відносно пріоритетності показників виробничого ризи-ку щодо дійсного стану охорони праці на підприємстві. На основі результатів теоретичного і експериментального визначення його показників, отриманих за допомогою ризик орієнтованого підходу:удосконалено використанням програмного продукту з базою даних, яка постійно обновлюється, інформаційно-аналітичну складову СУОП промислового підприємства;створено розрахунково-експериментальні моделі управління безпекою проведення аварійно-відновлювальних і ремонтно-будівельних робіт по ліквідації наслідків обвалення будівельних конструкцій; удосконалено програмним продуктом СУОП для ковальсько-пресового виробництва (КПВ), що спрощує розкриття механізму формування причинно-наслідкових взає-мозв’язків процесу виникнення і зміни виробничого ризику шляхом визначення сукупного впливу на нього чинників вироб-ничого середовища і психофізіологічних можливостей людини-оператора. Наукова новизна і практична значимість. Удосконалено метод аналізу загрозливих небезпек, що ґрунтується на причинній моделі нещасного випадку і є засобом їх розпізнавання як складових виробничих систем, які характеризують взаємодію людини, машини і навколишнього середо-вища, що дозволяє представити дійсний стан цих систем як основу для визначення цілей захисту, розробки, здійснення за-ходів з охорони праці і контролю їх ефективності;удосконалено математичну модель зміни виробничого ризику на робочих місцях у КПВ впливом на нього «технічних» і «людських» відмов, що дозволяє у СУОП, з використанням «дерева несправ-ностей», визначати його показники та зони приміщення з їх зростанням при розробці планувальних особливостей розмі-щення обладнання.