Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Вдосконалення методів аналізу небезпек і виробничого ризику(ГВУЗ ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Медяник, Віктор Олександрович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Проніна, Юлія ГенадіївнаМета. Аналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.Документ Розробка комп’ютерної програми для підтримки прийняття рішень у СУОП при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ(ГВУЗ ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаівна; Савченко, І.В.; Корінний, Володимир ІллічМета. Аналіз результатів наукових доробок свідчить про те, що дотепер не існує єдиної точки зору відносно припустимої норми опромінення людини при використанні систем з газовими інфрачервоними випромінювачами (ГІВ), методи розрахунку не враховують їх спектральні характеристики, спрямовані на приблизне визначення потужності цих систем і не дають можливості оптимізувати розміщення ГІВ з урахуванням впливу на організм людини. У зв’язку з цим доцільним є виконання не тільки дослідження впливу їх характеристик на параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях, опромінення і теплообмін людини, а і розробка комп’ютерної програми для підтримки прийняття рішень у системі управління охороною праці (СУОП) при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ. Методика. Запропоновано алгоритм моделювання розробленої комп’ютерної програми, який складається з послідовних кроків, що ведуть до вирішення поставлених задач: оцінки можливого негативного впливу на організм людини-оператора на робочих місцях систем з ГІВ з-за порушення нормативних вимог; раціонального розміщення ГІВ для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату та теплового опромінення людини-оператора; отримання розподілу температурних полів при променистому опаленні в залежності від будівельно-планувальних особливостей; економії теплової енергії при використанні ГІВ для робочих місць. В основу покладена ідея використання блок-схеми причинно-наслідкового зв'язку при розробці схеми розміщення ГІВ у виробничому приміщенні з урахуванням теплового опромінення людини-оператора. Результати. Розроблена комп’ютерна програма складається з трьох частин – моделювання виробничого приміщення, редагування розміщення ГІВ і виводу рішень, а алгоритм її моделювання з послідовних кроків, які призводять до вирішення поставлених задач, у т.ч. визначення: кутових коефіцієнтів опромінення з метою раціонального розміщення ГІВ для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату та теплового опромінення людини-оператора; розподілу полів щільності теплового потоку у горизонтальному і вертикального перетинів приміщення у залежності від будівельно-планувальних особливостей; економії теплової енергії при використанні ГІВ для робочих місць. Наукова новизна. Удосконалено інформаційно-аналітичну складову СУОП підприємства використанням розробленого програмного продукту для підтримки прийняття рішень при проектуванні і впровадженні систем з ГІВ у виробничих приміщеннях з урахуванням полів теплового опромінення робочих місць, що дозволяє забезпечити виконання вимог нормативних документів з охорони праці і економію енергетичних ресурсів. Практична значимість. Розроблений програмний продукт сприяє, як складова інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, розробці схеми розміщення ГІВ і дозволяє точніше розраховувати параметри мікроклімату виробничих приміщень у процесі проектування їх опалення. Це призводить до зниження витрат палива і тепла, підвищується безпека життєдіяльності шляхом створення нормованих параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях у холодну пору року і знижується екологічне навантаження на життєве середовище.Документ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МОНОТОННОСТІ І СТРЕСУ НА ПСИХІЧНУ ВТОМУ І НЕБЕЗПЕКУ ТРАВМАТИЗМУ(ХПІ, 2010-01) Гунченко, Оксана Миколаївна; Касьянов, Микола Анатолійович; Андріанова, Олександра Олександрівна; Медяник, Віктор Олександрович; Рибальченко, Олександр ОлександровичВ статті показана необхідність врахування здатності людини-оператора протистояти негативним шкідливим та небезпечним виробничим факторам, таким як монотонність та стрес, при оцінці професійного ризику і професійної придатності працівників.Документ Вдосконалення методів аналізу не езпек і виробничого ризику(ПГАСА, 2015) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Медяник, Віктор Олександрович; Проніна, Юлія ГенадіївнаАналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та ункціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті. Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами. Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина- машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику. Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.Документ Обгрунтування необхідності управління виробничим ризиком(ПГАСА, 2016) Бєліков, Анатолій Серафімович; Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Тищенко, Юрій АнатолійовичМета .У наш час при виконанні процедур, пов’язаних із вступом України у Євросоюз і широким виходом її продукції на європейський ринок, особливої актуальності набувають методологічні питання вдосконалення системи управ-ління охороною праці (СУОП) шляхом забезпечення ризик орієнтованого підходу при оцінці стану охорони праці на об’єктах господарювання. Тому основною метою статті є дослідження шляхів і напрямів вдосконалення методів і засобів ви-значення виробничого ризику. Методика. Основою методики є розроблений ННДІОППБ проект «Концепції економічного управління охороною праці і регулювання промислової безпеки». Проблема, рішення якої передбачаються в «Концепції …» - це обмеження впливу джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими нормами за раху-нок розробки і впровадження комплексу нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію механізмів стимулювання роботодавців до поліпшення умов праці і організації виробничих процесів з ризиком аварій, нещасних випадків і профзахво-рювань у припустимих рівнях, а найманих робітників – до усвідомленого відношення щодо особистої безпеки і безпеки навко-лишніх. Результати. Дослідження, виконані в Україні за останній час, у т. ч. і за участю авторів, дещо змінили розуміння необхідності дотримання вимог міжнародних нормативних документів відносно пріоритетності показників виробничого ризи-ку щодо дійсного стану охорони праці на підприємстві. На основі результатів теоретичного і експериментального визначення його показників, отриманих за допомогою ризик орієнтованого підходу:удосконалено використанням програмного продукту з базою даних, яка постійно обновлюється, інформаційно-аналітичну складову СУОП промислового підприємства;створено розрахунково-експериментальні моделі управління безпекою проведення аварійно-відновлювальних і ремонтно-будівельних робіт по ліквідації наслідків обвалення будівельних конструкцій; удосконалено програмним продуктом СУОП для ковальсько-пресового виробництва (КПВ), що спрощує розкриття механізму формування причинно-наслідкових взає-мозв’язків процесу виникнення і зміни виробничого ризику шляхом визначення сукупного впливу на нього чинників вироб-ничого середовища і психофізіологічних можливостей людини-оператора. Наукова новизна і практична значимість. Удосконалено метод аналізу загрозливих небезпек, що ґрунтується на причинній моделі нещасного випадку і є засобом їх розпізнавання як складових виробничих систем, які характеризують взаємодію людини, машини і навколишнього середо-вища, що дозволяє представити дійсний стан цих систем як основу для визначення цілей захисту, розробки, здійснення за-ходів з охорони праці і контролю їх ефективності;удосконалено математичну модель зміни виробничого ризику на робочих місцях у КПВ впливом на нього «технічних» і «людських» відмов, що дозволяє у СУОП, з використанням «дерева несправ-ностей», визначати його показники та зони приміщення з їх зростанням при розробці планувальних особливостей розмі-щення обладнання.