Вип. 20-21

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/9755

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Екологічна психологія архітектурного простору
    (КНУБА, 2020) Русевич, Тетяна Вікторівна
    У статті розповідається про екологічну психологію - науку, що розглядає взаємини людини з навколишнім природним і антропогенним простором. Архітектурний простір- це безпосередній інформаційний канал впливу на сприйняття людини і засіб її формування. Дається визначення інформації - параметричної, семантичної і естетичної. Розглядаються етапи становлення взаємодії психології з навколишнім середовищем. Формулювання концепції сталого розвитку згідно з визначенням Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку. Термін «екопсихологія» сприймається і інтерпретується як напрям психологічної науки, що має відношення і до екології, й у тому числі архітектурної екології. Вихідним для еколого-психологічних досліджень є уявлення про те, що психічний розвиток, навчання, поведінка людини та їй психічне здоров'я не можна розглядати поза зв'язком даного індивіда з навколишнім середовищем (природним, антропогенним, інформаційним, освітнім, родинним і тощо). Тому актуальна необхідність створення для людини психологічно здорового архітектурного простору, для того щоб уникнути синдрому сенсорної депривації, поганого емоціонального становища і девіантної поведінки людини.
  • Документ
    Семіотика в архітектурі – наука про знаки та знакові системи
    (КНУБА, 2020) Русевич, Тетяна Вікторівна
    Стаття розповідає про основи архітектурної семіотики. Розглядаються основні частини архітектурної семіотики: семантика, синтактика, прагматика і граматика. Простежуються питання, пов'язані з природою знакових систем з найдавніших часів давньогрецького філософа Платона до сучасності. Розглядаються основні розділи архітектурної семіотики в яких виділяються кілька великих і досить автономних тем, знання яких дозволить більш вільно оперувати архітектурною мовою. Визначаються метафоричні особливості архітектури, її словниково-знаковий запас, деякі символічні і смислові можливості як історичної, так і сучасної архітектурної мови, також, незважаючи на еластичну інтерпретацію і багатозначність архітектурних метафор, виділяються певні типи - це прості метафори, змішані метафори і натякаючи метафори. Остання - це буквальна і не інфантильна, це лише наведення на думки, поштовх для пошуку власних асоціацій вона створює іконічний знак і йде від нього через асоціативний ряд. Таким чином, зміни коротко живущих кодів архітектурної мови не впливають на легку загадковість і, одночасно, на багатозначність цього образу. Це найвищий метафоричний рівень, в якому відбувається сплав елітарних і популярних кодів прочитання мови архітектури на підсвідомому рівні.