Київський національний університет будівництва і архітектури

Інституційний репозитарій

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Нові надходження

Композиційне значення оранжерейних споруд у системі просторової організації ботанічного саду (на прикладі м. Києва)
(КНУБА, 2025) Галак, Катерина; Кінайлюк, Михайло
Досліджується композиційне значення спеціалізованих оранжерейних споруд у структурі ботанічного саду. Аналізується композиційна роль споруд у контексті їх взаємодії з навколишнім середовищем. На прикладі двох об’єктів у м. Києві проаналізовано особливості їх архітектурного вираження, розміщення та ролі у просторовій структурі ботанічного саду. На противагу цим прикладам розглянуто зарубіжні підходи, орієнтовані на злиття архітектури з ландшафтом.
Універсальні санітарно-гігієнічні приміщення в системі архітектурно-планувальної організації хостелів
(КНУБА, 2025) Кінайлюк, Михайло; Брідня, Лариса
У роботі розглянуто питання архітектурно-планувальної організації санітарно-гігієнічних приміщень у хостелах з урахуванням вимог інклюзивності. Універсальне санітарно-гігієнічне приміщення розглянуто як головний об’єкт дослідження у контексті архітектурно-планувальних рішень хостелів, забезпечення інклюзивності та ергономічності середовища.
Архітектурна адаптація існуючих закладів дошкільної освіти до потреб інклюзивної освіти на території України
(КНУБА, 2025) Осичанський, Віктор
У доповіді розглядаються методичні та практичні аспекти архітектурної адаптації існуючих закладів дошкільної освіти (далі ЗДО) України до потреб інклюзивної освіти. З огляду на зростаючу потребу у створенні безбар’єрного, комфортного та стимулюючого середовища для дітей з особливими освітніми потребами, аналізуються сучасні підходи до перепланування, зонування та оснащення простору. Особлива увага приділяється функціонально-просторовим рішенням, які сприяють соціалізації, безпеці та розвитку кожної дитини незалежно від її фізичних чи когнітивних особливостей. У межах дослідження окреслено основні типи архітектурних бар’єрів, характерних для типових будівель ДНЗ, а також запропоновано методичні принципи їх усунення. Розглядаються приклади успішної адаптації в українських регіонах, окреслюються перспективи інтеграції інклюзивних стандартів у нормативну базу архітектурного проєктування.