Київський національний університет будівництва і архітектури

Інституційний репозитарій

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 8 of 8

Recent Submissions

Підвищення ефективності функціонування транспортної інфраструктури в межах вулиць Харківське шосе, Привокзальна та Бориспільська в місті Київ
(ЕКОІНВЕСТКОМ, 2025) Макогін, І. С.
Розглянутий підрайон перебуває в межах Дарницького району м. Києва в безпосередній близькості до загальноміської магістралі - Харьківського шосе. Він обмежений вулицями: Харьківське шосе, вул. Привокзальна, вул. Бориспільська та вул. Тростянецька. Для підвищення безпеки руху необхідно проведення комплекса заходів. Значна їх частина пов'язана з удосконаленням конструкції автомобилей або пассивної безпеки. Велику роль грає підвищення дісципліни руху по дорогах та реклама безпеки руху серед водіїв, населення, особливо школярів. Велику роль тут грає використання новітніх раціональних методів организації дорожнього руху або методів активної безпеки, що дає можливість підвищити безпеку руху без великих витрат.
Застосування плазмохімічних методів для екологічно безпечного оброблення медичних і фармацевтичних відходів
(КНУБА, 2025) Кордуба, Ірина Богданівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна в Україні спричинили суттєве зростання обсягів і зміну морфологічного складу медичних відходів, що створює додаткові екологічні та санітарно-епідемічні ризики. Виникла потреба у формуванні національної стратегії управління медичними відходами в умовах надзвичайних ситуацій, здатної забезпечити стійкість системи охорони здоров’я. Традиційні технології, зокрема спалювання, не гарантують повної деструкції токсичних сполук і можуть спричиняти вторинне забруднення довкілля. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, безпечне спалювання можливе лише за температур понад 800 °C в основній камері та 1000 °C у камері допалювання, тоді як для повної деструкції органічних токсинів необхідні температури 1200–3000 °C, досяжні лише за умов плазмохімічної обробки. У роботі проаналізовано сучасні плазмохімічні технології оброблення відходів, що ґрунтуються на використанні електродугових плазмотронів із робочими температурами понад 2000 °C. Доведено, що такі технології забезпечують повну демолекуляризацію токсичних сполук, зокрема полімерів і компонентів хімічної зброї, без утворення діоксинів і смол. У результаті процесу утворюються екологічно безпечні продукти – синтез-газ (H₂ + CO), придатний для подальшого енергетичного використання, та невелика кількість інертного шлаку, який може бути використаний у будівельній галузі. Розкрито конструктивні та експлуатаційні особливості плазмотронів різної потужності, що забезпечують стабільність дуги й тривалий термін служби електродів. Плазмохімічний метод має низку переваг: повне знищення токсичних компонентів, рекуперація енергоємного синтез-газу, високий коефіцієнт газифікації (93–95 %), зменшення обсягів відходів, енергозбереження та екологічна безпечність процесу. Порівняння демонструє, що плазмохімічні технології здатні ефективно переробляти навіть збільшені обсяги небезпечних відходів, мінімізуючи ризики для персоналу й населення, забезпечуючи екологічну безпеку та можливість вторинного використання утворених продуктів.
Цифровізація та «розумні» мережі водопостачання/водовідведення
(КНУБА, 2025) Процик, Маріанна; Лясковська, Алевтина
У статті розглянуто сучасні підходи до цифровізації систем водопостачання та водовідведення з використанням технологій Інтернету речей (IoT), сенсорних мереж, Big Data та алгоритмів оптимізації. Проаналізовано практичні рішення для моніторингу параметрів у режимі реального часу, виявлення витоків, оптимізації тиску та прогнозування аварійних ситуацій. Показано, що впровадження «розумних» мереж дозволяє суттєво знизити експлуатаційні витрати, підвищити ефективність управління інфраструктурою та забезпечити сталий розвиток водопровідно-каналізаційного господарства.